1 І говорив Елігу та й сказав:

Eliú añadió entonces:

2 С лухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!

«Ustedes, los sabios, ¡escuchen mis palabras! Ustedes, los doctos, ¡préstenme atención!

3 Б о ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.

Con el paladar se prueba el sabor de la comida, y con el oído se prueba la calidad de las palabras.

4 В иберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.

Los invito a elegir lo que es justo, y a que descubramos aquello que sea bueno.

5 Б о Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

»Job ya nos ha dicho que es un hombre bueno, y que Dios lo ha tratado injustamente;

6 Ч и буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...

que no puede mentir en su caso, y que sufre mucho sin haber pecado.

7 Ч и є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,

»¿Quién puede compararse a Job, que calma su sed burlándose de todo?

8 і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?

¡Anda en compañía de malhechores! ¡Se junta con gente malvada!

9 Б о він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.

¡Asegura que nada gana el hombre con hacer la voluntad de Dios!

10 Т ож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

»Pero ustedes son inteligentes. ¡Escúchenme! ¡Nada más ajeno a Dios que la maldad! ¡El Todopoderoso no comete injusticias!

11 Б о за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!

Le da a cada uno lo que merece; le paga conforme a sus hechos.

12 Т ож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.

Dios no hace nada malo; el Todopoderoso no pervierte la justicia.

13 Х то землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?

¿Quién puso el mundo en sus manos? ¿Quién le encargó ordenar este mundo?

14 К оли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,

Si Dios pensara sólo en sí mismo, y retomara su espíritu y su hálito de vida,

15 в сяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...

¡todos nosotros moriríamos al instante y la humanidad entera volvería a ser polvo!

16 К оли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

»Si eres entendido, escucha esto; presta atención a lo que te estoy diciendo.

17 Х іба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?

¿Acaso puede gobernar quien no ama la justicia? ¿Y acaso puedes tú condenar al que es justo?

18 Х іба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?

¿Quién puede acusar al rey de ser perverso, o tachar de criminales a los hombres importantes?

19 Т аж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,

Dios no hace acepción de personas; trata igual a los ricos y a los pobres, pues todos somos obra de sus manos.

20 з а хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.

Todos podemos morir en cualquier momento; los pueblos se rebelan en medio de la noche, pero pasan, lo mismo que los poderosos: son derrocados sin que medie la violencia.

21 Б о очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,

Dios conoce los caminos del hombre, y vigila cada uno de sus pasos.

22 н емає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.

Ni las sombras más oscuras esconden a los que practican la maldad.

23 Б о людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.

Dios no impone al hombre fecha alguna para que comparezca ante él en el juicio.

24 В ін сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.

En un instante quebranta a los poderosos, y hace que otros ocupen su lugar.

25 Б ож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!

Puesto que él conoce las obras de todos, en medio de la noche los derriba y extermina.

26 Я к несправедливих уразить Він їх, на видному місці,

Los castiga, como a criminales, en donde todo el mundo pueda verlos,

27 з а те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

porque ellos se apartaron de él y no obedecieron sus mandamientos;

28 щ об зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.

hicieron que los pobres elevaran sus lamentos y que los hambrientos dejaran oír su clamor.

29 К оли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

Si Dios se calla, ¿quién se lo puede reprochar? Si se oculta de los hombres, ¿quién podrá encontrarlo? ¡Ni todo un pueblo, ni todos los hombres!

30 щ об не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.

De lo contrario, el malvado tendría poder y el pueblo sería objeto de injusticias.

31 Б о Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!

»¿Acaso le has dicho a Dios: “Ya he sufrido tu castigo. No volveré a pecar”?

32 Ч ого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!

¿O le has dicho: “No supe lo que hacía. Si he actuado mal, no volveré a hacerlo.”?

33 Ч и на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

¿Acaso todo debe hacerse a tu manera? Es Dios quien decide qué hacer, y no tú; pero si sabes otra cosa, ¡habla ya!

34 М ені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

Cualquier hombre inteligente te dirá lo mismo; el que es sabio dirá lo mismo que yo:

35 Й ов говорить немудро, а слова його без розуміння.

“Job no está en su sano juicio, porque lo que dice no tiene sentido.”

36 О , коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

Yo propongo que Job sea puesto a prueba, porque habla como todos los malvados.

37 б о він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...

Además de malvado, Job es rebelde; con aplausos se burla de nosotros, y son muchas sus ofensas contra Dios.»