1 М ій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

Hijo mío, atiende a mi sabiduría; inclina tu oído a mi inteligencia.

2 щ об розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

Así pondrás en práctica mis consejos y tus labios resguardarán el conocimiento.

3 Б о крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

Los labios de la mujer ajena destilan miel; su paladar es más suave que el aceite,

4 т а гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

pero termina siendo amargo como el ajenjo, y tajante como una espada de dos filos.

5 ї ї ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Sus pies descienden a la muerte; sus pasos se dirigen al sepulcro.

6 В она путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

No tomes en cuenta sus caminos inestables, porque no conocerás el camino de la vida.

7 Т ож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Hijos, escúchenme bien ahora: No se aparten de las razones de mi boca.

8 в іддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Aleja a esa mujer de tu camino. No te acerques a la puerta de su casa.

9 щ об слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

Así no entregarás tu vida y tu honor a gente extraña y cruel.

10 щ об чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

Así gente extraña no se saciará con tu fuerza, ni se quedarán tus trabajos en casa ajena.

11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

Así no tendrás que llorar al final, cuando tu carne y tu cuerpo se consuman,

12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

ni dirás: «¡Cómo pude rechazar los consejos! ¡Cómo pudo mi corazón despreciar la reprensión!

13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

¡No oí la voz de los que me instruían, ni presté oído a los que me enseñaban!

14 Т рохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

¡Poco me faltó para estar del todo mal entre la comunidad y la congregación!»

15 П ий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Bebe el agua de tu propio pozo, el raudal que mana de tu propia cisterna.

16 ч и ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

¿Por qué derramar tus fuentes por las calles, y tus corrientes de aguas por las plazas?

17 Н ехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Esas aguas son para ti solo, no para compartirlas con gente extraña.

18 Х ай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

¡Bendito sea tu manantial! ¡Alégrate con la mujer de tu juventud,

19 в она ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

con esa cervatilla amada y graciosa! ¡Sáciate de sus caricias en todo tiempo! ¡Recréate siempre con su amor!

20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

Hijo mío, ¿Por qué perder la cabeza por la mujer ajena? ¿Por qué arrojarte a los brazos de una extraña?

21 Б ож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

Los caminos del hombre están ante el Señor, y él pone a consideración todas sus veredas.

22 в ласні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

Al impío lo atrapa su propia maldad, lo atan las cuerdas de su pecado.

23 п омиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

El malvado muere por falta de corrección, y pierde el rumbo por su inmensa locura.