1 М ій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

HIJO mío, está atento á mi sabiduría, Y á mi inteligencia inclina tu oído;

2 щ об розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

Para que guardes consejo, Y tus labios conserven la ciencia.

3 Б о крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

Porque los labios de la extraña destilan miel, Y su paladar es más blando que el aceite;

4 т а гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

Mas su fin es amargo como el ajenjo, Agudo como cuchillo de dos filos.

5 ї ї ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Sus pies descienden á la muerte; Sus pasos sustentan el sepulcro:

6 В она путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Sus caminos son instables; no los conocerás, Si no considerares el camino de vida.

7 Т ож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Ahora pues, hijos, oidme, Y no os apartéis de las razones de mi boca.

8 в іддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Aleja de ella tu camino, Y no te acerques á la puerta de su casa;

9 щ об слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

Porque no des á los extraños tu honor, Y tus años á cruel;

10 щ об чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

Porque no se harten los extraños de tu fuerza, Y tus trabajos estén en casa del extraño;

11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

Y gimas en tus postrimerías, Cuando se consumiere tu carne y tu cuerpo,

12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

Y digas: ­Cómo aborrecí el consejo, Y mi corazón menospreció la reprensión;

13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

Y no oí la voz de los que me adoctrinaban, Y á los que me enseñaban no incliné mi oído!

14 Т рохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

Casi en todo mal he estado, En medio de la sociedad y de la congregación.

15 П ий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Bebe el agua de tu cisterna, Y los raudales de tu pozo.

16 ч и ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Derrámense por de fuera tus fuentes, En las plazas los ríos de aguas.

17 Н ехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Sean para ti solo, Y no para los extraños contigo.

18 Х ай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Sea bendito tu manantial; Y alégrate con la mujer de tu mocedad.

19 в она ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

Como cierva amada y graciosa corza, Sus pechos te satisfagan en todo tiempo; Y en su amor recréate siempre.

20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

¿Y por qué, hijo mío, andarás ciego con la ajena, Y abrazarás el seno de la extraña?

21 Б ож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

Pues que los caminos del hombre están ante los ojos de Jehová, Y él considera todas sus veredas.

22 в ласні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

Prenderán al impío sus propias iniquidades, Y detenido será con las cuerdas de su pecado.

23 п омиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

El morirá por falta de corrección; Y errará por la grandeza de su locura.