1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

Y OTRA vez comenzó á enseñar junto á la mar, y se juntó á él mucha gente; tanto, que entrándose él en un barco, se sentó en la mar: y toda la gente estaba en tierra junto á la mar.

2 І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

Y les enseñaba por parábolas muchas cosas, y les decía en su doctrina:

3 С лухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

Oid: He aquí, el sembrador salió á sembrar.

4 І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

Y aconteció sembrando, que una parte cayó junto al camino; y vinieron las aves del cielo, y la tragaron.

5 Д руге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

Y otra parte cayó en pedregales, donde no tenía mucha tierra; y luego salió, porque no tenía la tierra profunda:

6 а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

Mas salido el sol, se quemó; y por cuanto no tenía raíz, se secó.

7 А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

Y otra parte cayó en espinas; y subieron las espinas, y la ahogaron, y no dió fruto.

8 І нше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Y otra parte cayó en buena tierra, y dió fruto, que subió y creció: y llevó uno á treinta, y otro á sesenta, y otro á ciento.

9 І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Entonces les dijo: El que tiene oídos para oir, oiga.

10 І , як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

Y cuando estuvo solo, le preguntaron los que estaban cerca de él con los doce, sobre la parábola.

11 І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

Y les dijo: A vosotros es dado saber el misterio del reino de Dios; mas á los que están fuera, por parábolas todas las cosas;

12 щ об оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

Para que viendo, vean y no echen de ver; y oyendo, oigan y no entiendan: porque no se conviertan, y les sean perdonados los pecados.

13 І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Y les dijo: ¿No sabéis esta parábola? ¿Cómo, pues, entenderéis todas las parábolas?

14 С іяч сіє слово.

El que siembra es el que siembra la palabra.

15 А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

Y éstos son los de junto al camino: en los que la palabra es sembrada: mas después que la oyeron, luego viene Satanás, y quita la palabra que fué sembrada en sus corazones.

16 Т ак само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

Y asimismo éstos son los que son sembrados en pedregales: los que cuando han oído la palabra, luego la toman con gozo;

17 т а коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

Mas no tienen raíz en sí, antes son temporales, que en levantándose la tribulación ó la persecución por causa de la palabra, luego se escandalizan.

18 А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

Y éstos son los que son sembrados entre espinas: los que oyen la palabra;

19 а ле клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

Mas los cuidados de este siglo, y el engaño de las riquezas, y las codicias que hay en las otras cosas, entrando, ahogan la palabra, y se hace infructuosa.

20 А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Y éstos son los que fueron sembrados en buena tierra: los que oyen la palabra, y la reciben, y hacen fruto, uno á treinta, otro á sesenta, y otro á ciento.

21 І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

También les dijo: ¿Tráese la antorcha para ser puesta debajo del almud, ó debajo de la cama? ¿No es para ser puesta en el candelero?

22 Б о немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Porque no hay nada oculto que no haya de ser manifestado, ni secreto que no haya de descubrirse.

23 Х то має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Si alguno tiene oídos para oir, oiga.

24 І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

Les dijo también: Mirad lo que oís: con la medida que medís, os medirán otros, y será añadido á vosotros los que oís.

25 Б о хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Porque al que tiene, le será dado; y al que no tiene, aun lo que tiene le será quitado.

26 І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

Decía más: Así es el reino de Dios, como si un hombre echa simiente en la tierra;

27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

Y duerme, y se levanta de noche y de día, y la simiente brota y crece como él no sabe.

28 Б о родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

Porque de suyo fructifica la tierra, primero hierba, luego espiga, después grano lleno en la espiga;

29 А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

Y cuando el fruto fuere producido, luego se mete la hoz, porque la siega es llegada.

30 І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Y decía: ¿A qué haremos semejante el reino de Dios? ¿ó con qué parábola le compararemos?

31 В оно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

Es como el grano de mostaza, que, cuando se siembra en tierra, es la más pequeña de todas las simientes que hay en la tierra;

32 Я к посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

Mas después de sembrado, sube, y se hace la mayor de todas las legumbres, y echa grandes ramas, de tal manera que las aves del cielo puedan morar bajo su sombra.

33 І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

Y con muchas tales parábolas les hablaba la palabra, conforme á lo que podían oir.

34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

Y sin parábola no les hablaba; mas á sus discípulos en particular declaraba todo.

35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

Y les dijo aquel día cuando fué tarde: Pasemos de la otra parte.

36 І , лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

Y despachando la multitud, le tomaron como estaba, en el barco; y había también con él otros barquitos.

37 І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

Y se levantó una grande tempestad de viento, y echaba las olas en el barco, de tal manera que ya se henchía.

38 А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

Y él estaba en la popa, durmiendo sobre un cabezal, y le despertaron, y le dicen: ¿Maestro, no tienes cuidado que perecemos?

39 Т оді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

Y levantándose, increpó al viento, y dijo á la mar: Calla, enmudece. Y cesó el viento, y fué hecha grande bonanza.

40 І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

Y á ellos dijo: ¿Por qué estáis así amedrentados? ¿Cómo no tenéis fe?

41 А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

Y temieron con gran temor, y decían el uno al otro. ¿Quién es éste, que aun el viento y la mar le obedecen?