1 Д о Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!

EN ti, oh Jehová, he esperado; No sea yo confuso para siempre.

2 в изволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,

Hazme escapar, y líbrame en tu justicia: Inclina tu oído y sálvame.

3 с тань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!

Séme por peña de estancia, adonde recurra yo continuamente: Mandado has que yo sea salvo; Porque tú eres mi roca, y mi fortaleza.

4 Б оже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,

Dios mío, líbrame de la mano del impío, De la mano del perverso y violento.

5 Т и бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!

Porque tú, oh Señor Jehová, eres mi esperanza: Seguridad mía desde mi juventud.

6 Н а Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!

Por ti he sido sustentado desde el vientre: De las entrañas de mi madre tú fuiste el que me sacaste: De ti será siempre mi alabanza.

7 Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!

Como prodigio he sido á muchos; Y tú mi refugio fuerte.

8 У ста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!

Sea llena mi boca de tu alabanza, De tu gloria todo el día.

9 Н е кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,

No me deseches en el tiempo de la vejez; Cuando mi fuerza se acabare, no me desampares.

10 б о мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,

Porque mis enemigos han tratado de mí; Y los que acechan mi alma, consultaron juntamente.

11 г оворячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...

Diciendo: Dios lo ha dejado: Perseguid y tomadle, porque no hay quien le libre.

12 Н е віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!

Oh Dios, no te alejes de mí: Dios mío, acude presto á mi socorro.

13 Н ехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!

Sean avergonzados, fallezcan los adversarios de mi alma; Sean cubiertos de vergüenza y de confusión los que mi mal buscan.

14 А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!

Mas yo siempre esperaré, Y añadiré sobre toda tu alabanza.

15 У ста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,

Mi boca publicará tu justicia Y tu salud todo el día, Aunque no sé el número de ellas.

16 б уду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!

Vendré á las valentías del Señor Jehová: Haré memoria de sola tu justicia.

17 Б оже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.

Oh Dios, enseñásteme desde mi mocedad; Y hasta ahora he manifestado tus maravillas.

18 А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!

Y aun hasta la vejez y las canas; oh Dios, no me desampares, Hasta que denuncie tu brazo á la posteridad, Tus valentías á todos los que han de venir.

19 Б о Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?

Y tu justicia, oh Dios, hasta lo excelso; Porque has hecho grandes cosas: Oh Dios, ¿quién como tú?

20 Т и мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,

Tú, que me has hecho ver muchas angustias y males, Volverás á darme vida, Y de nuevo me levantarás de los abismos de la tierra.

21 Т и збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!

Aumentarás mi grandeza, Y volverás á consolarme.

22 А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!

Asimismo yo te alabaré con instrumento de salterio, Oh Dios mío: tu verdad cantaré yo á ti en el arpa, Oh Santo de Israel.

23 Н ехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!

Mis labios cantarán cuando á ti salmeare, Y mi alma, á la cual redimiste.

24 Ш епоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!

Mi lengua hablará también de tu justicia todo el día: Por cuanto fueron avergonzados, porque fueron confusos los que mi mal procuraban.