1 А Йов відповів та й сказав:

Y RESPONDIO Job, y dijo:

2 С правді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Ciertamente yo conozco que es así: ¿Y cómo se justificará el hombre con Dios?

3 Я кщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Si quisiere contender con él, No le podrá responder á una cosa de mil.

4 В ін мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

El es sabio de corazón, y poderoso en fortaleza, ¿Quién se endureció contra él, y quedó en paz?

5 В ін гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Que arranca los montes con su furor, Y no conocen quién los trastornó:

6 В ін землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Que remueve la tierra de su lugar, Y hace temblar sus columnas:

7 В ін сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Que manda al sol, y no sale; Y sella las estrellas:

8 Р озтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

El que extiende solo los cielos, Y anda sobre las alturas de la mar:

9 В ін Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

El que hizo el Arcturo, y el Orión, y las Pléyadas, Y los lugares secretos del mediodía:

10 В ін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

El que hace cosas grandes é incomprensibles, Y maravillosas, sin número.

11 О сь Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

He aquí que él pasará delante de mí, y yo no lo veré; Y pasará, y no lo entenderé.

12 О сь Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

He aquí, arrebatará; ¿quién le hará restituir? ¿Quién le dirá, Qué haces?

13 Б ог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Dios no tornará atrás su ira, Y debajo de él se encorvan los que ayudan á los soberbios.

14 щ о ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

¿Cuánto menos le responderé yo, Y hablaré con él palabras estudiadas?

15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Que aunque fuese yo justo, no responderé; Antes habré de rogar á mi juez.

16 К оли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Que si yo le invocase, y él me respondiese, Aun no creeré que haya escuchado mi voz.

17 В ін, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Porque me ha quebrado con tempestad, Y ha aumentado mis heridas sin causa.

18 Н е дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

No me ha concedido que tome mi aliento; Mas hame hartado de amarguras.

19 К оли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Si habláremos de su potencia, fuerte por cierto es; Si de juicio, ¿quién me emplazará?

20 Я кщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Si yo me justificare, me condenará mi boca; Si me dijere perfecto, esto me hará inicuo.

21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Bien que yo fuese íntegro, no conozco mi alma: Reprocharé mi vida.

22 Ц е одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Una cosa resta que yo diga: Al perfecto y al impío él los consume.

23 Я кщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Si azote mata de presto, Ríese de la prueba de los inocentes.

24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

La tierra es entregada en manos de los impíos, Y él cubre el rostro de sus jueces. Si no es él, ¿quién es? ¿dónde está?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Mis días han sido más ligeros que un correo; Huyeron, y no vieron el bien.

26 п роминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Pasaron cual navíos veloces: Como el águila que se arroja á la comida.

27 Я кщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Si digo: Olvidaré mi queja, Dejaré mi aburrimiento, y esforzaréme:

28 т о боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

Contúrbanme todos mis trabajos; Sé que no me darás por libre.

29 В се одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Yo soy impío, ¿Para qué trabajaré en vano?

30 К оли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Aunque me lave con aguas de nieve, Y limpie mis manos con la misma limpieza,

31 т о й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Aun me hundirás en el hoyo, Y mis propios vestidos me abominarán.

32 Б о Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Porque no es hombre como yo, para que yo le responda, Y vengamos juntamente á juicio.

33 п оміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

No hay entre nosotros árbitro Que ponga su mano sobre nosotros ambos.

34 Н ехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Quite de sobre mí su vara, Y su terror no me espante.

35 т оді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Entonces hablaré, y no le temeré: Porque así no estoy en mí mismo.