1 Я саронська троянда, я долинна лілея!

YO soy la rosa de Sarón, Y el lirio de los valles.

2 Я к лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!

Como el lirio entre las espinas, Así es mi amiga entre las doncellas.

3 Я к та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!

Como el manzano entre los árboles silvestres, Así es mi amado entre los mancebos: Bajo la sombra del deseado me senté, Y su fruto fué dulce en mi paladar.

4 В ін впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!

Llevóme á la cámara del vino, Y su bandera sobre mí fué amor.

5 П ідкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!

Sustentadme con frascos, corroboradme con manzanas; Porque estoy enferma de amor.

6 Л іва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

Su izquierda esté debajo de mi cabeza, Y su derecha me abrace.

7 З аклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...

Yo os conjuro, oh doncellas de Jerusalem, Por las gamas y por las ciervas del campo, Que no despertéis ni hagáis velar al amor Hasta que quiera.

8 Г олос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...

La voz de mi amado! He aquí él viene Saltando sobre los montes, brincando sobre los collados.

9 М ій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...

Mi amado es semejante al gamo, ó al cabrito de los ciervos. Helo aquí, está tras nuestra pared, Mirando por las ventanas, Mostrándose por las rejas.

10 М ій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

Mi amado habló, y me dijo: Levántate, oh amiga mía, hermosa mía, y vente.

11 Б о оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.

Porque he aquí ha pasado el invierno, Hase mudado, la lluvia se fué;

12 П оказались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!

Hanse mostrado las flores en la tierra, El tiempo de la canción es venido, Y en nuestro país se ha oído la voz de la tórtola;

13 Ф іґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

La higuera ha echado sus higos, Y las vides en cierne Dieron olor: Levántate, oh amiga mía, hermosa mía, y vente.

14 Г олубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!

Paloma mía, que estás en los agujeros de la peña, en lo escondido de escarpados parajes, Muéstrame tu rostro, hazme oir tu voz; Porque dulce es la voz tuya, y hermoso tu aspecto.

15 Л овіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!

Cazadnos las zorra, las zorras pequeñas, que echan á perder las viñas; Pues que nuestras viñas están en cierne.

16 М ій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!

Mi amado es mío, y yo suya; El apacienta entre lirios.

17 П оки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!

Hasta que apunte el día, y huyan las sombras, Tórnate, amado mío; sé semejante al gamo, ó al cabrito de los ciervos, Sobre los montes de Bether.