1 Т оді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.

ENTONCES el reino de los cielos será semejante á diez vírgenes, que tomando sus lámparas, salieron á recibir al esposo.

2 П 'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

Y las cinco de ellas eran prudentes, y las cinco fatuas.

3 Н ерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.

Las que eran fatuas, tomando sus lámparas, no tomaron consigo aceite;

4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.

Mas las prudentes tomaron aceite en sus vasos, juntamente con sus lámparas.

5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.

Y tardándose el esposo, cabecearon todas, y se durmieron.

6 А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!

Y á la media noche fué oído un clamor: He aquí, el esposo viene; salid á recibirle.

7 С хопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.

Entonces todas aquellas vírgenes se levantaron, y aderezaron sus lámparas.

8 Н ерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.

Y las fatuas dijeron á las prudentes: Dadnos de vuestro aceite; porque nuestras lámparas se apagan.

9 М удрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.

Mas las prudentes respondieron, diciendo. Porque no nos falte á nosotras y á vosotras, id antes á los que venden, y comprad para vosotras.

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.

Y mientras que ellas iban á comprar, vino el esposo; y las que estaban apercibidas, entraron con él á las bodas; y se cerró la puerta.

11 А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!

Y después vinieron también las otras vírgenes, diciendo: Señor, Señor, ábrenos.

12 В ін же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!

Mas respondiendo él, dijo: De cierto os digo, que no os conozco.

13 Т ож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!

Velad, pues, porque no sabéis el día ni la hora en que el Hijo del hombre ha de venir.

14 Т ак само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

Porque el reino de los cielos es como un hombre que partiéndose lejos llamó á sus siervos, y les entregó sus bienes.

15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.

Y á éste dió cinco talentos, y al otro dos, y al otro uno: á cada uno conforme á su facultad; y luego se partió lejos.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.

Y el que había recibido cinco talentos se fué, y granjeó con ellos, é hizo otros cinco talentos.

17 Т ак само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.

Asimismo el que había recibido dos, ganó también él otros dos.

18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.

Mas el que había recibido uno, fué y cavó en la tierra, y escondió el dinero de su señor.

19 П о довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

Y después de mucho tiempo, vino el señor de aquellos siervos, é hizo cuentas con ellos.

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.

Y llegando el que había recibido cinco talentos, trajo otros cinco talentos, diciendo: Señor, cinco talentos me entregaste; he aquí otros cinco talentos he ganado sobre ellos.

21 С казав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

Y su señor le dijo: Bien, buen siervo y fiel; sobre poco has sido fiel, sobre mucho te pondré: entra en el gozo de tu señor.

22 П ідійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.

Y llegando también el que había recibido dos talentos, dijo: Señor, dos talentos me entregaste; he aquí otros dos talentos he ganado sobre ellos.

23 к азав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

Su señor le dijo: Bien, buen siervo y fiel; sobre poco has sido fiel, sobre mucho te pondré: entra en el gozo de tu señor.

24 П ідійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

Y llegando también el que había recibido un talento, dijo: Señor, te conocía que eres hombre duro, que siegas donde no sembraste, y recoges donde no esparciste;

25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...

Y tuve miedo, y fuí, y escondí tu talento en la tierra: he aquí tienes lo que es tuyo.

26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?

Y respondiendo su señor, le dijo: Malo y negligente siervo, sabías que siego donde no sembré y que recojo donde no esparcí;

27 Т ож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.

Por tanto te convenía dar mi dinero á los banqueros, y viniendo yo, hubiera recibido lo que es mío con usura.

28 В ізьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.

Quitadle pues el talento, y dadlo al que tiene diez talentos.

29 Б о кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Porque á cualquiera que tuviere, le será dado, y tendrá más; y al que no tuviere, aun lo que tiene le será quitado.

30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!

Y al siervo inútil echadle en las tinieblas de afuera: allí será el lloro y el crujir de dientes.

31 К оли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

Y cuando el Hijo del hombre venga en su gloria, y todos los santos ángeles con él, entonces se sentará sobre el trono de su gloria.

32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.

Y serán reunidas delante de él todas las gentes: y los apartará los unos de los otros, como aparta el pastor las ovejas de los cabritos.

33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.

Y pondrá las ovejas á su derecha, y los cabritos á la izquierda.

34 Т оді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.

Entonces el Rey dirá á los que estarán á su derecha: Venid, benditos de mi Padre, heredad el reino preparado para vosotros desde la fundación del mundo.

35 Б о Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.

Porque tuve hambre, y me disteis de comer; tuve sed, y me disteis de beber; fuí huésped, y me recogisteis;

36 Б ув нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.

Desnudo, y me cubristeis; enfermo, y me visitasteis; estuve en la cárcel, y vinisteis á mí.

37 Т оді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?

Entonces los justos le responderán, diciendo: Señor, ¿cuándo te vimos hambriento, y te sustentamos? ¿ó sediento, y te dimos de beber?

38 К оли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?

¿Y cuándo te vimos huésped, y te recogimos? ¿ó desnudo, y te cubrimos?

39 К оли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?

¿O cuándo te vimos enfermo, ó en la cárcel, y vinimos á ti?

40 Ц ар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

Y respondiendo el Rey, les dirá: De cierto os digo que en cuanto lo hicisteis á uno de estos mis hermanos pequeñitos, á mí lo hicisteis.

41 Т оді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.

Entonces dirá también á los que estarán á la izquierda: Apartaos de mí, malditos, al fuego eterno preparado para el diablo y para sus ángeles:

42 Б о Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,

Porque tuve hambre, y no me disteis de comer; tuve sed, y no me disteis de beber;

43 м андрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.

Fuí huésped, y no me recogisteis; desnudo, y no me cubristeis; enfermo, y en la cárcel, y no me visitasteis.

44 Т оді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?

Entonces también ellos le responderán, diciendo: Señor, ¿cuándo te vimos hambriento, ó sediento, ó huésped, ó desnudo, ó enfermo, ó en la cárcel, y no te servimos?

45 Т оді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!

Entonces les responderá, diciendo: De cierto os digo que en cuanto no lo hicisteis á uno de estos pequeñitos, ni á mí lo hicisteis.

46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.

E irán éstos al tormento eterno, y los justos á la vida eterna.