1 Т оді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.

Тогава небесното царство ще се уприличи на десет девици, които взеха светилниците си, и излязоха да посрещнат младоженеца.

2 П 'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

А от тях пет бяха неразумни и пет разумни.

3 Н ерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.

Защото неразумните, като взеха светилниците, не взеха масло със себе си.

4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.

Но разумните, заедно със светилниците си взеха и масло в съдовете си.

5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.

И докато се бавеше младоженецът, додряма се на всичките, и заспаха.

6 А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!

А по среднощ се нададе вик: Ето младоженецът излизайте да го посрещнете!

7 С хопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.

Тогава всички ония девици станаха и приготвиха светилниците си.

8 Н ерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.

А неразумните рекоха на разумните: Дайте ни от вашето масло, защото нашите светилници угасват.

9 М удрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.

А разумните в отговор казаха: Да не би да не стигне и за нас и за вас, по-добре идете при продавачите и си купете.

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.

А когато те отидоха да купят, младоженецът пристигна; и готовите влязоха с него на сватбата, и вратата се затвори.

11 А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!

После дохождат и другите девици и казват: Господи! Господи! Отвори ни.

12 В ін же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!

А той в отговор рече: Истина ви казвам: Не ви познавам.

13 Т ож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!

И тъй, бдете; защото не знаете ни деня, ни часа,.

14 Т ак само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

Защото е както, когато човек при тръгването си за чужбина, свиква своите слуги, и им предаде имота си.

15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.

На един даде пет таланта, на друг два, на трети един, на всеки според способността му; и тръгна.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.

Веднага тоя, който получи петте таланта, отиде и търгува с тях, и спечели още пет таланта.

17 Т ак само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.

Също и тоя, който получи двата спечели още два.

18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.

А тоя, който получи единия, отиде разкопа в земята, и скри парите на господаря си.

19 П о довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

След дълго време дохожда господарят на тия слуги и прегледа сметката с тях,

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.

И когато се приближи тоя, който бе получил петте таланта, донесе още пет таланта, и рече: Господарю, ти ми предаде пет таланта; ето, спечелих още пет.

21 С казав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

Господарят му рече: Хубаво, добри е верни слуго! В малкото си бил верен, над многото ще те поставя; влез в радостта на господаря си.

22 П ідійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.

Приближи се и тоя, който бе получил двата таланта, и рече: Господарю, ти ми даде два таланта, ето, спечелих още два таланта.

23 к азав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

Господарят му рече: Хубаво, добри и верни слуго! Над малкото си бил верен, над многото ще те поставя; влез в радостта на господаря си.

24 П ідійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

Тогава се приближи тоя който бе получил един талант, и рече: Господарю, аз те знаех, че си строг човек; жънеш гдето не си сял, и събираш гдето не си пръскал;

25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...

и като се убоях отидох и скрих таланта ти в земята; ето, имаш своето.

26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?

А Господарят му в отговор каза: Зли и лениви слуго! Знаел си, че жъна гдето не съм сял, и събирам гдето не съм пръскал;

27 Т ож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.

ти, прочее, трябваше да внесеш парите ми на банкерите, и когато си дойдех, щях да взема своето с лихва.

28 В ізьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.

Затова, вземете от него таланта и дайте го на този, който има десет таланта.

29 Б о кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Защото на всекиго, който има, ще се даде, и той ще има изобилие; а от този, който няма от него ще се отнеме и това, което има.

30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!

А тоя безполезен слуга хвърлете във външната тъмнина; там ще бъде плач и скърцане със зъби.

31 К оли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

А когато дойде Човешкият Син в славата Си, и всичките ангели с Него, тогава ще седне на славния Си престол.

32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.

И ще се съберат пред Него всичките народи; и ще ги отлъчи един от други, както овчарят отлъчва овцете от козите;

33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.

и ще постави овцете от дясната Си страна, а козите от лявата.

34 Т оді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.

Тогава Царят ще рече на тия, които са от дясната Му страна: Дойдете вие благословени от Отца Ми, наследете царството, приготвено за вас от създанието на света.

35 Б о Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.

Защото огладнях и Ме нахранихте; ожаднях и Ме напоихте; странник бях, и Ме прибрахте;

36 Б ув нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.

гол бях и Ме облякохте; болен бях и Ме посетихте; в тъмница бях и Ме споходихте.

37 Т оді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?

Тогава праведните в отговор ще му кажат: Господи, кога Те видяхме гладен, и Те нахранихме; или жаден, и Те напоихме?

38 К оли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?

И кога Те видяхме странник, и Те прибрахме, или гол и Те облякохме?

39 К оли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?

И кога Те видяхме болен или в тъмница и Те споходихме?

40 Ц ар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

А Царят в отговор ще им рече: Истина ви казвам: Понеже сте направили това на един от тия най-скромни Мои братя, на Мене сте го направили.

41 Т оді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.

Тогава ще рече и на тия, които са от лявата Му страна: Идете си от Мене, вие проклети, във вечния огън, приготвен за дявола и за неговите ангели.

42 Б о Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,

Защото огладнях и не Ме нахранихте; ожаднях и не Ме напоихте;

43 м андрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.

странник бях, и не Ме облякохте; болен и в тъмница бях, и не Ме посетихте.

44 Т оді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?

Тогава и те в отговор ще кажат: Господи, кога Те видяхме гладен, или жаден, или странник, или гол, или болен, или в тъмница и не Ти послужихме?

45 Т оді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!

Тогава в отговор ще им рече: Истина ви казвам: Понеже не сте направили това на ни един от тия най-скромните, нито на Мене сте го направили.

46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.

И тия ще отидат във вечно наказание, а праведните във вечен живот.