1 Х валіть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
(По слав. 146). Хвалете Господа; защото е добро нещо да пеем хваления на нашия Бог, Защото е приятно, и хвалението е прилично.
2 Г осподь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
Господ гради Ерусалим, Събира Израилевите заточеници.
3 В ін зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,
Изцелява съкрушените в сърце И превързва скърбите им.
4 в ираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
Изброява числото на звездите. Нарича ги всички по име.
5 В еликий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Велик е нашият Господ, и голяма и силата Му; Разумът Му е безпределен.
6 Г осподь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
Господ укрепва кротките, А нечестивите унижава до земята.
7 Д айте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
Пейте Господу и благодарете Му. Пейте хваления с арфа на нашия Бог.
8 В ін хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
Който покрива небето с облаци, Приготвя дъжд за земята, И прави да расте трева по планините;
9 х удобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
Който дава храна на животните И на гарвановите пилета, които пиукат.
10 Н е в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
Не се удоволствува в силата на коня, Нито има благоволение в краката на мъжете.
11 Г осподь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
Господ има благоволение в ония, които Му се боят, В ония, които уповават на Неговата милост. (По слав. 147).
12 Х вали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
(1)Слави Господа, Ерусалиме; Хвали твоя Бог, Сионе;
13 б о зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
(2)Защото Той закрепява лостовете на твоите порти, Благославя чадата ти всред тебе.
14 ч инить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
(3)Установява мир в твоите предели, Насища те с най изрядната пшеница.
15 п осилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
(4)Изпраща заповедтта Си по земята; Словото Му тича много бърже;
16 Д ає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
(5)Дава сняг като вълна, Разпръсва сланата като пепел,
17 В ін кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
(6)Хвърля леда си като уломъци; Пред мраза Му кой може устоя?
18 Т а Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
(7)Пак изпраща словото Си и ги разтопява; Прави вятъра си да духа, и водите текат.
19 С воє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:
(8)Възвестява словото Си на Якова, Повеленията Си и съдбите Си на Израиля.
20 д ля жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
(9)Не е постъпил така с никой друг народ; И те не са познали съдбите Му. Алилуя!