1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!

(По слав. 56). За първия певец, по не разорявай. Песен на Давида, когато побягна от Сауловото лице в пещерата. Смили се за мене, о Боже, смили се за мене, Защото при Тебе прибягва душата ми; Да! Под сянката но Твоите крила ще прибягна, Докато преминат тия бедствия.

2 ( 57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.

Ще викам към Всевишния Бог, Към Бога, Който действува за мене.

3 ( 57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою

Ще прати от небесата и ще ме избави, Когато ме укорява оня, който иска да ме погълне. (Села). Бог ще изпрати милостта Си и истината Си.

4 ( 57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.

Душата ми е всред лъвовете; Лежа между пламнали човеци, Между човешки чада, чиито зъби са копия и стрели, И чиито език е остър меч.

5 ( 57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

Възнеси се, Боже, над небесата; Славата Ти нека бъде по цялата земя.

6 ( 57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.

Мрежи приготви за стъпките ми; Душата ми се е навела; Изкопаха пред мене яма; Те сами паднаха всред тия. (Села).

7 ( 57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!

Непоколебимо е сърцето ми, Боже, непоколебимо е сърцето ми; Ще пея, а ще славословя.

8 ( 57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

Събуди се, душе моя+; Събуди се, псалтирю и арфо; сам аз ще се събудя на ранина.

9 ( 57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,

Ще те хваля, Господи, между племената; Ще те славословя между народите.

10 ( 57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!

Защото Твоята милост е велика дори до небесата. И Твоята вярност до облаците.

11 ( 57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

Възнеси се, Боже, над небесата; Славата Ти нека бъде по цялата земя.