1 Д авидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?

(По слав. 26). Давидов псалом. Господ е светлина моя и избавител мой; От кого ще се боя? Господ е сила на живота ми; От кого ще се уплаша?

2 К оли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...

Когато се приближиха при мене злосторници, Противниците ми и неприятелите ми, За да изядат плътта ми, Те се спънаха и паднаха.

3 к оли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!

Ако се опълчи против мене и войска, Сърцето ми няма да се уплаши; Ако се подигне против мене война И тогава ще имам увереност.

4 О дного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!

Едно нещо съм поискал от Господа, това ще търся, - Да живея в дома Господен през всичките дни на живота си. За да гледам привлекателността на Господа. И да Го диря в храма Му.

5 б о Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!

Защото в зъл ден ще ме скрие под покрива Си, Ще ме покрие в скривалището на щита Си, Ще ме издигне на канара.

6 А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!

И сега главата ми ще се издигне Над неприятелите ми, които ме окръжават; И ще принеса в скинията Му жертва на възклицания, Ще пея, да! ще славословя Господа.

7 П очуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!

Слушай, Господи, гласа ми, когато викам; Смили се тоже за мене, и отговори ми.

8 З а Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:

Когато Ти рече: Търсете лицето Ми, Моето сърце Ти каза: Лицето Ти ще търся, Господи.

9 н е ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,

Да не скриеш от мене лицето Си; Да не отхвърлиш с гняв слугата Си; Ти ми стана помощ; недей ме отхвърля, И недей ме оставя, Боже, Спасителю мой;

10 б о мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!

Защото баща ми и майка ми са ме оставили: Господ, обаче, ще ме прибере.

11 Д орогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!

Научи ме, Господи, пътя Си, И води ме по равна пътека поради ония, които ме причакват.

12 Н е видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,

Да не ме предадеш на волята на противниците ми; Защото лъжливи свидетели са се дигнали против мене, Които дишат насилие.

13 н емов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!

Ако не бях повярвал, че ще видя благостите Господни В земята на живите - бих премалял.

14 Н адійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

Чакай Господа; Дерзай, и нека се укрепи сърцето ти; Да! чакай Господа.