1 І , вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

О И вкъщи учениците пак Го попитаха за това.

2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

И някои фарисеи се приближиха и Го попитаха, за да Го изпитат: Позволено ли е на мъж да напусне жена си?

3 А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

В отговор Той им каза: Какво ви е заповядал Моисей?

4 В они ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

О но да седнете отдясно Ми или отляво Ми, не е Мое да дам, а ще се даде на ония, за които е било приготвено.

5 І сус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

А Исус им рече: Поради вашето коравосърдечие ви е написал тая заповед;

6 Б ог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

обаче в началото на създанието, Бог ги е направил мъж и жена.

7 П окине тому чоловік свого батька та матір,

Затова ще остави човек баща си и майка си и ще се привърже към жена си,

8 і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

и двамата ще бъдат една плът; така че не с вече двама, а една плът.

9 Т ож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

И тъй, онова, което Бог е съчетал, човек да го не разлъчва.

10 А вдома про це учні знов запитали Його.

И вкъщи учениците пак Го попитаха за това.

11 І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

И Той им каза: Който си напусне жената, и се ожени за друга, прелюбодействува против нея.

12 І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

И ако тя напусне мъжа си, и се омъжи за друг, тя прелюбодействува.

13 Т оді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

Тогава доведоха при него дечица, за да се докосне до тях; а учениците ги смъмриха.

14 А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

Но Исус като видя това, възнегодува и рече им: Оставете дечицата да дойдат при Мене: не ги възпирайте, защото на такива е Божието царство.

15 П оправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

Истина ви казвам: Който не приеме Божието царство като детенце, той никак няма да влезе в него.

16 І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

И прегърна ги и ги благослови, като положи ръцете Си на тях.

17 І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

И когато излизаше на път, някой се завтече та коленичи пред Него и Го попита: Учителю благи, какво да сторя за да наследя вечен живот?

18 І сус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

А Исус му рече; Защо Ме наричаш благ? Никой не е благ освен един Бог.

19 З наєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

Знаеш заповедите: "Не убивай; Не прелюбодейстувай; Не кради; Не лъжесвидетелствувай; Не увреждай; Почитай баща си и майка си."

20 А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

А той Му рече: Учителю, всичко това съм упазил от младостта си.

21 І сус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

А Исус, като го погледна, възлюби го, и му рече: Едно ти не достига; иди продай все що имаш и дай на сиромасите, и ще имаш съкровище на небето: и дойди и Ме следвай.

22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

Но лицето му посърна от тая дума, и той си отиде наскърбен, защото беше човек с много имот.

23 І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

А Исус се озърна и каза на учениците: Колко мъчно ще влязат в Божието царство ония, които имат богатство!

24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

А учениците се смайваха за Неговите думи. Но в отговор Исус пак им каза: Чада, колко е мъчно да влязат в Божието царство ония, които уповават на богатството.

25 В ерблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

По-лесно е камилата да мине през иглени уши, отколкото богат да влезе в Божието царство.

26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

А те се чрезмерно зачудиха и Му казаха: Тогава кой може да се спаси?

27 І сус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

Исус ги погледна и рече: 3а човеците това е невъзможно, но не и за Бога; защото за Бога всичко е възможно.

28 А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Петър почна да Му казва: Ето, ние оставихме всичко и Те последвахме.

29 І сус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

Исус каза: Истина ви казвам: Няма човек, който да е оставил къща, или братя, или сестри, или майка или баща, или чада, или ниви, заради Мене и заради благовестието,

30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

и да не получи стократно сега, в настоящето време, къщи и братя, и сестри, и майки, и чада, и ниви, заедно с гонения, а в идещия свят(Или: Век.) вечен живот.

31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

Обаче мнозина първи ще бъдат последни, а последните първи.

32 Б ули ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

А когато бяха на път, отивайки за Ерусалим, Исус вървеше пред тях; а те се удивяваха, и ония, които вървяха подире, бяха обзети от страх. И като събра дванадесетте, почна да им казва това, което щеше да Го сполети, като рече:

33 О це в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

Ето, ние възлизаме за Ерусалим, и Човешкият Син ще бъде предаден на главните свещеници и на книжниците; и те, като Го осъдят на смърт, ще Го предадат на >езичниците;

34 і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

и ще Му се поругаят, ще Го заплюват, ще Го бият и ще Го убият; а след три дни, ще възкръсне.

35 І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

Тогава се приближават при него Яков и Йоан, Заведеевите синове, и Му казват: Учителю, желаем да ни сториш каквото и да поискаме от Тебе.

36 А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

А Той им казва: Какво желаете да ви сторя?

37 В они ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

Те му рекоха: Дай ни да седнем, един отдясно Ти, а един отляво Ти в Твоята слава.

38 А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

А Исус им рече: Не знаете какво искате. Можете ли да пиете чашата, която Аз пия, или да се кръстите с кръщението, с което Аз се кръщавам?

39 В они відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

Те Му рекоха: Можем. А Исус им каза: Чашата, която Аз пия, ще пиете, и с кръщението, с което Аз се кръщавам, ще се кръстите;

40 А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

но да седнете отдясно Ми или отляво Ми не е Мое да дам, а ще се даде на ония, за които е било приготвено.

41 Я к почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

А десетимата, като чуха това, захванаха да негодуват против Якова и Йоана.

42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

Но Исус ги повика и им каза: Вие знаете, че ония, които се считат за управители на народите, господаруват над тях, и големците им властвуват над тях.

43 Н е так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

Но между вас не е така; а който иска да стане големец между вас, ще ви бъде служител;

44 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

и който иска да бъде пръв между вас, ще бъде слуга на всичките.

45 Б о Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

Защото наистина Човешкият Син не дойде да Му служат, но да служи, и да даде живота Си откуп за мнозина.

46 І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

Дохождат в Ерихон; и когато излизаше из Ерихон с учениците Си и едно голямо множество, Тимеевият син Вартимей, един сляп просяк, седеше край пътя.

47 І , прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

И като чу, че бил Исус Назарянинът, почна да вика, казвайки: Исусе, сине Давидов, смили се за мене!

48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

И мнозина го мъмреха, за да млъкне; но той още повече викаше: Сине Давидов, смили се за мене!

49 І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

И тъй, Исус се спря и рече: Повикайте го. Викат слепеца и му казват: Дерзай, стани, вика те.

50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

И той си хвърли дрехата и скокна и дойде при Исуса.

51 А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

И проговори Исус и му каза: Какво искаш да ти сторя?

52 І сус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.

А Исус му рече: Иди си, твоята вяра те изцели. И той веднага прогледа, и тръгна подир Него по пътя.