1 Д якуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

(По слав. 106). Славете Господа, защото е благ, Защото неговата милост трае до века.

2 х ай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,

Така нека говорят изкупените от Господа, Които Той изкупи от ръката на противника,

3 і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!

Като ги събра от страните, От изток и от запад, от север и от юг

4 Б лудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,

Едни се скитат по пустинята, по усамотен път, Без да намират населен град

5 г олодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...

Гладни и жадни, Душата им примираше в тях.

6 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Тогава извикаха към Господа в бедствието си; И Той ги избави от утеснениеята им,

7 і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.

И заведе ги през прав път, За да отидат в населен град

8 Н ехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Да славословят Господа за Неговата благост, И за чудесните Му дела към човешките чада;

9 б о наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!

Защото насища жадна душа, И гладна душа изпълня с блага.

10 Т і, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,

Други седяха в тъмнина и в мрачна сянка, Вързани със скръб и и с желязо,

11 б о вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.

Защото се разбунтуваха против Божиите слова. И презряха съвета на Всевишния.

12 Т а Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,

Затова смири сърцето им с труд; Те паднаха и нямаше кой да им помогне.

13 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Тогава извикаха към Господа в бедствието си; И Той ги избави от утесненията им;

14 і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.

Изведе ги из тъмнината и мрачната сянка. И разкъса оковите им.

15 Н ехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Да славословят Господа за Неговата благост, И за чудесните Му дела към човешките чада;

16 б о Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

Защото разби медните порти, И железните лостове сломи.

17 Н ерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

А пък безумните са в скръб поради беззаконните си пътища И поради неправдите си.

18 Д уша їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,

Душата им се гнуси от всяко ястие, А те се приближават до портите на смъртта.

19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,

Тогава викат към Господа в бедствието си; И Той ги избавя от утесненията им.

20 В ін послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!

Изпраща словото Си та ги изцелява, И ги отървава от ямите, в които лежат.

21 Н ехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,

Да славословят Господа за Неговата благост, И за чудесните Му дела към човешките чада;

22 і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!

И нека принасят жертви на хвала, И радостно възвестяват делата Му.

23 Т і, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,

Ония пък, които слизат на морето в кораби, И вършат работи в големи води,

24 в они бачили чини Господні та чуда Його в глибині!

Те виждат делата на Господа, И чудесата Му в дълбочините,

25 В ін скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,

Защото, когато заповядва и дига бурния вятър, Който повдига морските вълни,

26 д о неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!

Те се издигат до небесата, и пак се спущат до дълбочините Душата им се топи от бедствие.

27 В они крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!

Люлеят се и политат като пияни, И целият им разсъдък ги напуща.

28 Т а в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Тогава викат към Господа в бедствието си; И Той ги извежда от утесненията им;

29 В ін змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,

Превръща бурята в тишина, И вълните й утихват.

30 і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.

Тогава те се веселят защото са утихнали; Така Той ги завежда на желаното от тях пристанище.

31 Н ехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!

Да славословят Господа за неговата благост, И за чудесните Му дела към човешките чада;

32 Н ехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!

Нека Го и възвисяват в събранието на людете, И нека Го хвалят в заседанието на старейшините.

33 В ін обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,

Той превръща реки в пустиня, И водни извори в суша,

34 п лодючу землю на солончак через злобу мешканців її.

Плодородна земя в солена пустота, Поради нечестието на жителите й.

35 В ін пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,

Превръща пустиня във водни езера, И суха земя във водни извори;

36 і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,

И там заселва гладните, За да си основават градове за живеене,

37 і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!

И сеят ниви и садят лозя, И си добиват плодове и рожба.

38 і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!

Той ги и благославя, тъй щото те много се умножават, И не дава да се намалява добитъкът им.

39 Т а змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.

Но пак, те се намаляват и се смиряват От угнетение, бедствие и тъга.

40 В иливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,

Той излива презрение върху князете, И ги правят да се скитат в пустиня, гдето няма път;

41 а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.

А немотният поставя на високо от неволя, И му дава челяд като стадо.

42 Ц е бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.

Праведните виждат това и се радват; А всяко беззаконие си затваря устата.

43 Х то мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!

Който е мъдър нека внимава на това; И нека размишляват човеците за Господните милости.