1 Д якуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Den gracias al Señor, porque El es bueno; Porque para siempre es Su misericordia.

2 х ай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,

Dígan lo los redimidos del Señor, A quienes ha redimido de la mano del adversario,

3 і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!

Y los ha reunido de las tierras, Del oriente y del occidente, Del norte y del sur.

4 Б лудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,

Vagaron por el desierto, por lugar desolado, No hallaron camino a ciudad habitada;

5 г олодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...

Hambrientos y sedientos, Su alma desfallecía en ellos.

6 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Entonces en su angustia clamaron al Señor, Y El los libró de sus aflicciones;

7 і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.

Y los guió por camino recto, Para que fueran a una ciudad habitada.

8 Н ехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Den gracias al Señor por Su misericordia Y por Sus maravillas para con los hijos de los hombres.

9 б о наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!

Porque El ha saciado al alma sedienta, Y ha llenado de bienes al alma hambrienta.

10 Т і, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,

Moradores de tinieblas y de sombra de muerte, Prisioneros en miseria y en cadenas,

11 б о вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.

Porque fueron rebeldes a las palabras de Dios Y despreciaron el consejo del Altísimo;

12 Т а Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,

Humilló sus corazones con trabajos, Tropezaron y no hubo quien los socorriera.

13 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Entonces en su angustia clamaron al Señor Y El los salvó de sus aflicciones;

14 і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.

Los sacó de las tinieblas y de la sombra de muerte Y rompió sus cadenas.

15 Н ехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Den gracias al Señor por Su misericordia Y por Sus maravillas para con los hijos de los hombres.

16 б о Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

Porque El rompió las puertas de bronce E hizo pedazos las barras de hierro.

17 Н ерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

Por causa de sus caminos rebeldes, Y por causa de sus iniquidades, los insensatos fueron afligidos.

18 Д уша їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,

Su alma aborreció todo alimento, Y se acercaron hasta las puertas de la muerte.

19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,

Entonces en su angustia clamaron al Señor Y El los salvó de sus aflicciones.

20 В ін послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!

El envió Su palabra y los sanó Y los libró de la muerte.

21 Н ехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,

Que ellos den gracias al Señor por Su misericordia Y por Sus maravillas para con los hijos de los hombres.

22 і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!

Ofrezcan también sacrificios de acción de gracias Y hablen de Sus obras con cantos de júbilo.

23 Т і, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,

Los que descienden al mar en naves Y hacen negocio sobre las grandes aguas,

24 в они бачили чини Господні та чуда Його в глибині!

Han visto las obras del Señor Y Sus maravillas en lo profundo.

25 В ін скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,

Pues El habló, y levantó un viento tempestuoso Que encrespó las olas del mar.

26 д о неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!

Subieron a los cielos, descendieron a las profundidades, Sus almas se consumían por el mal.

27 В они крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!

Temblaban y se tambaleaban como ebrios, Y toda su pericia desapareció.

28 Т а в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

En su angustia clamaron al Señor Y El los sacó de sus aflicciones.

29 В ін змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,

Cambió la tempestad en suave brisa Y las olas del mar se calmaron.

30 і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.

Entonces se alegraron, porque las olas se habían aquietado, Y El los guió al puerto anhelado.

31 Н ехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!

Que den gracias al Señor por Su misericordia Y por Sus maravillas para con los hijos de los hombres.

32 Н ехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!

Exáltenlo también en la congregación del pueblo, Y alábenlo en la reunión de los ancianos.

33 В ін обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,

El convierte los ríos en desierto Y los manantiales en secadales;

34 п лодючу землю на солончак через злобу мешканців її.

La tierra fértil en salinas, Por la maldad de los que moran en ella.

35 В ін пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,

Transforma el desierto en estanque de aguas, Y la tierra seca en manantiales;

36 і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,

En ella hace morar a los hambrientos, Para que establezcan una ciudad donde vivir,

37 і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!

Y siembren campos, planten viñas, Y recojan una cosecha abundante.

38 і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!

Los bendice también y se multiplican mucho, Y no disminuye su ganado.

39 Т а змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.

Cuando son disminuidos y abatidos Por la opresión, la calamidad y la aflicción,

40 В иливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,

Vierte desprecio sobre los príncipes, Y los hace vagar por un lugar desolado sin camino.

41 а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.

Pero al pobre lo levanta de la miseria y lo pone seguro en alto, Y multiplica sus familias como un rebaño.

42 Ц е бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.

Los rectos lo ven y se alegran, Pero a toda iniquidad se le cierra la boca.

43 Х то мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!

¿Quién es sabio ? Que preste atención a estas cosas, Y considere las bondades del Señor.