1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.

Algunos que llegaron de Judea enseñaban a los hermanos: “Si no se circuncidan conforme al rito de Moisés, no pueden ser salvos.”

2 К оли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.

Como Pablo y Bernabé tuvieran gran disensión y debate con ellos, los hermanos determinaron que Pablo y Bernabé, y algunos otros de ellos subieran a Jerusalén a los apóstoles y a los ancianos para tratar esta cuestión.

3 Т ож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.

Así que, siendo enviados por la iglesia, pasaron por Fenicia y Samaria, relatando detalladamente la conversión de los Gentiles, y causaban gran gozo a todos los hermanos.

4 К оли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.

Cuando llegaron a Jerusalén, fueron recibidos por la iglesia, los apóstoles y los ancianos, e informaron de todo lo que Dios había hecho con ellos.

5 А ле дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.

Pero algunos de la secta de los Fariseos que habían creído, se levantaron diciendo: “Es necesario circuncidarlos y mandarles que guarden la Ley de Moisés.” El Concilio de Jerusalén

6 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.

Entonces los apóstoles y los ancianos se reunieron para considerar este asunto.

7 Я к велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.

Después de mucho debate, Pedro se levantó y les dijo: “Hermanos, ustedes saben que en los primeros días Dios escogió de entre ustedes que por mi boca los Gentiles oyeran la palabra del evangelio y creyeran.

8 І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

Dios, que conoce el corazón, les dio testimonio dándoles el Espíritu Santo, al igual que a nosotros;

9 і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

y ninguna distinción hizo entre nosotros y ellos, purificando por la fe sus corazones.

10 О тож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?

“Ahora pues, ¿por qué tientan a Dios poniendo sobre el cuello de los discípulos un yugo que ni nuestros padres (antepasados) ni nosotros hemos podido llevar ?

11 Т а ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.

Creemos más bien que somos salvos por la gracia del Señor Jesús, de la misma manera que ellos también lo son.”

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!

Toda la multitud hizo silencio, y escuchaban a Bernabé y a Pablo, que relataban las señales (los milagros) y prodigios que Dios había hecho entre los Gentiles por medio de ellos.

13 Я к замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.

Cuando terminaron de hablar, Jacobo (Santiago, hermano de Jesús) tomó la palabra y dijo: “Escúchenme, hermanos.

14 С имон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.

Simón ha relatado cómo Dios al principio tuvo a bien tomar de entre los Gentiles un pueblo para Su nombre.

15 І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:

Y con esto concuerdan las palabras de los profetas, tal como está escrito:

16 П отому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

‘ Despues de esto volvere, y reedificare el tabernaculo de David que ha caido. Y reedificare sus ruinas, y lo levantare de nuevo,

17 щ об шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!

para que el resto de los hombres busque al Señor, y todos los Gentiles (todas las naciones) que son llamados por Mi nombre,’

18 Г осподеві відвіку відомі всі вчинки Його.

dice el Señor, que hace saber todo esto desde tiempos antiguos.

19 Т ому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,

“Por tanto, yo opino que no debemos molestar a los que de entre los Gentiles se convierten a Dios,

20 а ле написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.

sino que les escribamos que se abstengan de cosas contaminadas por los ídolos, de fornicación, de lo estrangulado y de sangre.

21 Б о своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.

Porque Moisés desde generaciones antiguas tiene en cada ciudad quienes lo prediquen, pues todos los días de reposo es leído en las sinagogas.” La Carta del Concilio a los Gentiles

22 Т оді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,

Entonces pareció bien a los apóstoles y a los ancianos, con toda la iglesia, escoger de entre ellos algunos hombres para enviarlos a Antioquía con Pablo y Bernabé: a Judas, llamado Barsabás, y a Silas, hombres prominentes entre los hermanos,

23 н аписавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!

y enviaron esta carta con ellos: “Los apóstoles, y los hermanos que son ancianos (presbíteros), a los hermanos en Antioquía, Siria y Cilicia que son de los Gentiles, saludos.

24 Ч ерез те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

Puesto que hemos oído que algunos de entre nosotros, a quienes no autorizamos, los han inquietado con sus palabras, perturbando sus almas,

25 т о ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,

nos pareció bien, habiendo llegado a un común acuerdo, escoger algunos hombres para enviarlos a ustedes con nuestros amados Bernabé y Pablo.

26 л юдьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

Estos hombres han arriesgado (entregado) su vida por el nombre de nuestro Señor Jesucristo.

27 Т ож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

Por tanto, hemos enviado a Judas y a Silas, quienes también les informarán las mismas cosas verbalmente.

28 Б о зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:

Porque pareció bien al Espíritu Santo y a nosotros no imponerles mayor carga que estas cosas esenciales:

29 с тримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...

que se abstengan de lo que ha sido sacrificado a los ídolos, de sangre, de la carne de animales que han sido estrangulados y de fornicación. Si se guardan de tales cosas, harán bien. Pásenla bien.” Judas y Silas en Antioquía

30 П осланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.

Así que ellos, después de ser despedidos, descendieron a Antioquía; y reuniendo a la congregación, entregaron la carta.

31 А перечитавши, раділи з потішення того.

Cuando los hermanos la leyeron, se regocijaron por el consuelo que les impartía.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.

Siendo Judas y Silas también profetas, exhortaron y confortaron a los hermanos con un largo mensaje.

33 А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

Después de pasar allí algún tiempo, fueron despedidos en paz por los hermanos para volver a aquéllos que los habían enviado.

34 А ле Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

Pero a Silas le pareció bien quedarse allí.

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.

También Pablo y Bernabé se quedaron en Antioquía, enseñando y proclamando con muchos otros, las buenas nuevas de la palabra del Señor. Pablo y Bernabé se Separan

36 А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.

Después de algunos días Pablo dijo a Bernabé: “Volvamos y visitemos a los hermanos en todas las ciudades donde hemos proclamado la palabra del Señor, para ver cómo están.”

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.

Bernabé quería llevar también con ellos a Juan, llamado Marcos,

38 Т а Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

pero Pablo consideraba que no debían llevar consigo a quien los había desertado en Panfilia y no los había acompañado en la obra.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру.

Se produjo un desacuerdo tan grande que se separaron el uno del otro. Bernabé tomó consigo a Marcos y se embarcó rumbo a Chipre,

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений.

pero Pablo escogió a Silas y partió, siendo encomendado por los hermanos a la gracia del Señor.

41 І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.

Y viajaba por Siria y Cilicia confirmando a las iglesias.