1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

Pero el primer día de la semana, al rayar el alba, las mujeres vinieron al sepulcro trayendo las especias aromáticas que habían preparado.

2 т а й застали, що камінь від гробу відвалений був.

Encontraron que la piedra había sido removida del sepulcro,

3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

y cuando entraron, no hallaron el cuerpo del Señor Jesús.

4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

Aconteció que estando ellas perplejas por esto, de pronto se pusieron junto a ellas dos varones en vestiduras resplandecientes.

5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

Estando ellas aterrorizadas e inclinados sus rostros a tierra, ellos les dijeron: “¿Por qué buscan entre los muertos al que vive?

6 Н ема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

No está aquí, sino que ha resucitado. Acuérdense cómo les habló cuando estaba aún en Galilea,

7 В ін казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

diciendo que el Hijo del Hombre debía ser entregado en manos de hombres pecadores, y ser crucificado, y al tercer día resucitar.”

8 І згадали вони ті слова Його!

Entonces ellas se acordaron de Sus palabras,

9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

y regresando del sepulcro, anunciaron todas estas cosas a los once apóstoles y a todos los demás.

10 Т о були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

Eran María Magdalena y Juana y María, la madre de Jacobo (Santiago). También las demás mujeres con ellas decían estas cosas a los apóstoles.

11 Т а слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

A ellos estas palabras les parecieron como disparates, y no las creyeron.

12 П етро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

Pero Pedro se levantó y corrió al sepulcro. Inclinándose para mirar adentro, vio sólo las envolturas de lino, y se fue a su casa maravillado de lo que había acontecido. Jesús se Manifiesta a Dos Discípulos

13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

Aquel mismo día dos de los discípulos iban a una aldea llamada Emaús, que estaba como a once kilómetros de Jerusalén.

14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

Conversaban entre sí acerca de todas estas cosas que habían acontecido.

15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

Y mientras conversaban y discutían, Jesús mismo se acercó y caminaba con ellos.

16 О чі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

Pero sus ojos estaban velados para que no Lo reconocieran.

17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

Y El les dijo: “¿Qué discusiones (palabras) son estas que tienen entre ustedes mientras van andando?” Y ellos se detuvieron, con semblante triste.

18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

Uno de ellos, llamado Cleofas, Le dijo: “¿Eres Tú el único visitante en Jerusalén que no sabe las cosas que en ella han acontecido en estos días?”

19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

“¿Qué cosas?” les preguntó Jesús. Y ellos Le dijeron: “Las referentes a Jesús el Nazareno, que fue un profeta poderoso en obra y en palabra delante de Dios y de todo el pueblo;

20 Я к первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

y cómo los principales sacerdotes y nuestros gobernantes Lo entregaron a sentencia de muerte y Lo crucificaron.

21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

Pero nosotros esperábamos que El era el que iba a redimir a Israel. Además de todo esto, éste es el tercer día desde que estas cosas acontecieron.

22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

Y también algunas mujeres de entre nosotros nos asombraron; pues cuando fueron de madrugada al sepulcro,

23 в они тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

y al no hallar Su cuerpo, vinieron diciendo que también habían visto una aparición de ángeles que decían que El vivía.

24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

Algunos de los que estaban con nosotros fueron al sepulcro, y lo hallaron tal como también las mujeres habían dicho; pero a El no lo vieron.”

25 Т оді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

Entonces Jesús les dijo: “¡Oh insensatos y tardos de corazón para creer todo lo que los profetas han dicho!

26 Ч и ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

¿No era necesario que el Cristo (el Mesías) padeciera todas estas cosas y entrara en Su gloria ?”

27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

Comenzando por Moisés y continuando con todos los profetas, les explicó lo referente a El en todas las Escrituras.

28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

Se acercaron a la aldea adonde iban, y El hizo como que iba más lejos.

29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

Y ellos Le insistieron, diciendo: “Quédate con nosotros, porque está atardeciendo, y el día ya ha declinado.” Y entró a quedarse con ellos.

30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

Al sentarse a la mesa con ellos, Jesús tomó pan, y lo bendijo; y partiéndo lo, les dio.

31 Т оді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

Entonces les fueron abiertos los ojos y Lo reconocieron; pero El desapareció de la presencia de ellos.

32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

Y se dijeron el uno al otro: “¿No ardía nuestro corazón dentro de nosotros mientras nos hablaba en el camino, cuando nos abría las Escrituras ?”

33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

Levantándose en esa misma hora, regresaron a Jerusalén, y hallaron reunidos a los once apóstoles y a los que estaban con ellos,

34 я кі розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

que decían: “Es verdad que el Señor ha resucitado y se ha aparecido a Simón.”

35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

Y ellos contaban sus experiencias en el camino, y cómo Lo habían reconocido al partir el pan. Jesús se Aparece a los Discípulos

36 І , як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

Mientras ellos relataban estas cosas, Jesús se puso en medio de ellos, y les dijo: “Paz a ustedes.”

37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

Pero ellos, aterrorizados y asustados, pensaron que veían un espíritu.

38 В ін же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

Y El les dijo: “¿Por qué están turbados, y por qué surgen dudas en sus corazones?

39 П огляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

Miren Mis manos y Mis pies, que Yo mismo soy; tóquenme y vean, porque un espíritu no tiene carne ni huesos como ustedes ven que Yo tengo.”

40 І , промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

Cuando dijo esto, les mostró las manos y los pies.

41 І , як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

Como ellos todavía no lo creían a causa de la alegría y porque estaban asombrados, les dijo: “¿Tienen aquí algo de comer ?”

42 В они ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

Ellos Le presentaron parte de un pescado asado,

43 І , взявши, Він їв перед ними.

y El lo tomó en las manos y comió delante de ellos. La Gran Comisión

44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

Después Jesús les dijo: “Esto es lo que Yo les decía cuando todavía estaba con ustedes: que era necesario que se cumpliera todo lo que sobre Mí está escrito en la Ley de Moisés, en los Profetas y en los Salmos.”

45 Т оді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

Entonces les abrió la mente para que comprendieran las Escrituras,

46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

y les dijo: “Así está escrito, que el Cristo (el Mesías) padecerá y resucitará de entre los muertos al tercer día;

47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

y que en Su nombre se predicará el arrepentimiento para el perdón de los pecados a todas las naciones, comenzando desde Jerusalén.

48 А ви свідки того.

Ustedes son testigos de estas cosas.

49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

Por tanto, Yo enviaré sobre ustedes la promesa de Mi Padre; pero ustedes, permanezcan en la ciudad hasta que sean investidos con poder de lo alto.” Jesús se Despide de Sus Discípulos

50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

Entonces Jesús los condujo fuera de la ciudad, hasta cerca de Betania, y alzando Sus manos, los bendijo.

51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

Y aconteció que mientras los bendecía, se separó de ellos y fue llevado arriba al cielo.

52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

Ellos, después de adorar a Jesús, regresaron a Jerusalén con gran gozo,

53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

y estaban siempre en el templo alabando a Dios.