1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

Ma il primo giorno della settimana, la mattina prestissimo, esse si recarono al sepolcro, portando gli aromi che avevano preparati.

2 т а й застали, що камінь від гробу відвалений був.

E trovarono che la pietra era stata rotolata dal sepolcro.

3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

Ma quando entrarono non trovarono il corpo del Signore Gesù.

4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

Mentre se ne stavano perplesse di questo fatto, ecco che apparvero davanti a loro due uomini in vesti risplendenti;

5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

tutte impaurite chinarono il viso a terra, ma quelli dissero loro: «Perché cercate il vivente tra i morti?

6 Н ема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

Egli non è qui, ma è risuscitato; ricordate come egli vi parlò quand’era ancora in Galilea,

7 В ін казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

dicendo che il Figlio dell’uomo doveva essere dato nelle mani di uomini peccatori ed essere crocifisso, e il terzo giorno risuscitare».

8 І згадали вони ті слова Його!

Esse si ricordarono delle sue parole.

9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

Tornate dal sepolcro, annunciarono tutte queste cose agli undici e a tutti gli altri.

10 Т о були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

Quelle che dissero queste cose agli apostoli erano: Maria Maddalena, Giovanna, Maria, madre di Giacomo, e le altre donne che erano con loro.

11 Т а слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

Quelle parole sembrarono loro un vaneggiare e non gli credettero.

12 П етро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

Ma Pietro, alzatosi, corse al sepolcro; si chinò a guardare e vide solo le fasce; poi se ne andò, meravigliandosi dentro di sé per quello che era avvenuto. Gesù sulla via per Emmaus

13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

Due di loro se ne andavano in quello stesso giorno a un villaggio di nome Emmaus, distante da Gerusalemme sessanta stadi;

14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

e parlavano tra di loro di tutte le cose che erano accadute.

15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

Mentre discorrevano e discutevano insieme, Gesù stesso si avvicinò e cominciò a camminare con loro.

16 О чі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

Ma i loro occhi erano impediti a tal punto che non lo riconoscevano.

17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

Egli domandò loro: «Di che discorrete fra di voi lungo il cammino?» Ed essi si fermarono tutti tristi.

18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

Uno dei due, che si chiamava Cleopa, gli rispose: «Tu solo, tra i forestieri, stando in Gerusalemme, non hai saputo le cose che vi sono accadute in questi giorni?»

19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

Egli disse loro: «Quali?» Essi gli risposero: «Il fatto di Gesù Nazareno, che era un profeta potente in opere e in parole davanti a Dio e a tutto il popolo;

20 Я к первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

come i capi dei sacerdoti e i nostri magistrati lo hanno fatto condannare a morte e lo hanno crocifisso.

21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

Noi speravamo che fosse lui che avrebbe liberato Israele; invece, con tutto ciò, ecco il terzo giorno da quando sono accadute queste cose.

22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

È vero che certe donne tra di noi ci hanno fatto stupire; andate la mattina di buon’ora al sepolcro,

23 в они тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

non hanno trovato il suo corpo, e sono ritornate dicendo di aver avuto anche una visione di angeli, i quali dicono che egli è vivo.

24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

Alcuni dei nostri sono andati al sepolcro e hanno trovato tutto come avevano detto le donne, ma lui non lo hanno visto».

25 Т оді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

Allora Gesù disse loro: «O insensati e lenti di cuore nel credere a tutte le cose che i profeti hanno dette!

26 Ч и ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

Non doveva il Cristo soffrire tutto ciò ed entrare nella sua gloria?»

27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

E, cominciando da Mosè e da tutti i profeti, spiegò loro in tutte le Scritture le cose che lo riguardavano.

28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

Quando si furono avvicinati al villaggio dove stavano andando, egli fece come se volesse proseguire.

29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

Essi lo trattennero, dicendo: «Rimani con noi, perché si fa sera e il giorno sta per finire». Ed egli entrò per rimanere con loro.

30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

Quando fu a tavola con loro prese il pane, lo benedisse, lo spezzò e lo diede loro.

31 Т оді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

Allora i loro occhi furono aperti e lo riconobbero, ma egli scomparve alla loro vista.

32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

Ed essi dissero l’uno all’altro: «Non sentivamo forse ardere il cuore {dentro di noi} mentre egli ci parlava per la via e ci spiegava le Scritture?»

33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

E, alzatisi in quello stesso momento, tornarono a Gerusalemme e trovarono riuniti gli undici e quelli che erano con loro,

34 я кі розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

i quali dicevano: «Il Signore è veramente risorto ed è apparso a Simone».

35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

Essi pure raccontarono le cose avvenute loro per la via, e come era stato da loro riconosciuto nello spezzare il pane.

36 І , як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

Ora, mentre essi parlavano di queste cose, Gesù stesso comparve in mezzo a loro e disse: «Pace a voi!»

37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

Ma essi, sconvolti e atterriti, pensavano di vedere uno spirito.

38 В ін же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

Ed egli disse loro: «Perché siete turbati? E perché sorgono dubbi nel vostro cuore ?

39 П огляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

Guardate le mie mani e i miei piedi, perché sono proprio io! Toccatemi e guardate, perché uno spirito non ha carne e ossa, come vedete che ho io».

40 І , промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

E, detto questo, mostrò loro le mani e i piedi.

41 І , як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

Ma siccome per la gioia non credevano ancora e si stupivano, disse loro: «Avete qui qualcosa da mangiare?»

42 В они ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

Essi gli porsero un pezzo di pesce arrostito;

43 І , взявши, Він їв перед ними.

egli lo prese, e mangiò in loro presenza. La missione affidata ai discepoli

44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

Poi disse loro: «Queste sono le cose che io vi dicevo quand’ero ancora con voi: che si dovevano compiere tutte le cose scritte di me nella legge di Mosè, nei profeti e nei Salmi».

45 Т оді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

Allora aprì loro la mente per capire le Scritture e disse loro:

46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

«Così è scritto, che il Cristo avrebbe sofferto e sarebbe risorto dai morti il terzo giorno,

47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

e che nel suo nome si sarebbe predicato il ravvedimento per il perdono dei peccati a tutte le genti, cominciando da Gerusalemme.

48 А ви свідки того.

Voi siete testimoni di queste cose.

49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

Ed {ecco,} io mando su di voi quello che il Padre mio ha promesso; ma voi, rimanete in città, finché siate rivestiti di potenza dall’alto». L’ascensione di Gesù

50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

Poi li condusse fuori fin presso Betania; e, alzate in alto le mani, li benedisse.

51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

Mentre li benediceva, si staccò da loro e fu portato su nel cielo.

52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

Ed essi, adoratolo, tornarono a Gerusalemme con grande gioia;

53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

e stavano sempre nel tempio, benedicendo Dio.