1 М удра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

La donna saggia costruisce la sua casa, ma la stolta l’abbatte con le proprie mani.

2 Х то ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

Chi cammina nella rettitudine teme il Signore, ma chi è traviato nelle sue vie lo disprezza.

3 Н а устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Nella bocca dello stolto germoglia la superbia, ma le labbra dei saggi sono la loro custodia.

4 Д е немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Dove mancano i buoi è vuoto il granaio, ma l’abbondanza della raccolta sta nella forza del bue.

5 С відок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Il testimone fedele non mente, ma il testimone falso spaccia menzogne.

6 Н асмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Il beffardo cerca la saggezza e non la trova, ma per l’uomo intelligente la scienza è cosa facile.

7 Х оди здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Vattene lontano dallo stolto; sulle sue labbra certo non hai trovato scienza.

8 М удрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

La saggezza dell’uomo accorto sta nel discernere la propria strada, ma la follia degli stolti non è che inganno.

9 Н ерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Gli insensati si burlano del peccato, ma il favore del Signore sta fra gli uomini retti.

10 С ерце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Il cuore conosce la propria amarezza, e alla sua gioia non partecipa un estraneo.

11 Б уде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

La casa degli empi sarà distrutta, ma la tenda degli uomini retti fiorirà.

12 Б уває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

C’è una via che all’uomo sembra diritta, ma essa conduce alla morte.

13 Т акож іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Anche ridendo, il cuore può essere triste; e la gioia può finire in dolore.

14 Х то підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Lo sviato di cuore avrà la ricompensa del suo modo di vivere, e l’uomo dabbene, quella delle opere sue.

15 В ірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

L’ingenuo crede a tutto quel che si dice, ma l’uomo prudente fa attenzione ai suoi passi.

16 М удрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Il saggio teme, ed evita il male, ma lo stolto è arrogante e presuntuoso.

17 С корий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Chi è pronto all’ira commette follie, e l’uomo pieno di malizia diventa odioso.

18 Н ерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

Gli sciocchi ereditano stoltezza, ma i prudenti s’incoronano di scienza.

19 П оклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

I malvagi si inchinano davanti ai buoni, e gli empi, alle porte dei giusti.

20 У богий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Il povero è odiato anche dal suo compagno, ma gli amici del ricco sono molti.

21 Х то погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Chi disprezza il prossimo pecca, ma beato chi ha pietà dei miseri!

22 Ч и ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Quelli che meditano il male non sono forse traviati? Ma quelli che meditano il bene trovano grazia e fedeltà.

23 К ожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

In ogni fatica c’è profitto, ma il chiacchierare procura la miseria.

24 К орона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

La corona dei saggi è la loro ricchezza, ma la follia degli stolti non è che follia.

25 С відок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

Il testimone veritiero salva delle persone, ma spaccia menzogne il falso testimone.

26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

C’è grande sicurezza nel timore del Signore; egli sarà un rifugio per i figli di chi lo teme.

27 С трах Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

Il timore del Signore è fonte di vita e fa evitare le insidie della morte.

28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

La moltitudine del popolo è la gloria del re, ma la scarsezza dei sudditi è la rovina del principe.

29 Т ерпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Chi è lento all’ira ha molto buon senso, ma chi è pronto ad andare in collera mostra la sua follia.

30 Л агідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Un cuore calmo è la vita del corpo, ma l’invidia è la carie delle ossa.

31 Х то тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Chi opprime il povero offende colui che l’ha fatto, ma chi ha pietà del bisognoso lo onora.

32 Б езбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

L’empio è travolto dalla sua sventura, ma il giusto spera anche nella morte.

33 М удрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

La saggezza riposa nel cuore dell’uomo intelligente, ma in mezzo agli stolti deve essere resa manifesta.

34 П раведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

La giustizia innalza una nazione, ma il peccato è la vergogna dei popoli.

35 Л аска царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

Il favore del re è per il servo prudente, ma la sua ira è per chi lo offende.