1 К оли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!

Se parlassi le lingue degli uomini e degli angeli, ma non avessi amore, sarei un rame risonante o uno squillante cembalo.

2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!

Se avessi il dono di profezia e conoscessi tutti i misteri e tutta la scienza e avessi tutta la fede in modo da spostare i monti, ma non avessi amore, non sarei nulla.

3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!

Se distribuissi tutti i miei beni per nutrire i poveri, se dessi il mio corpo a essere arso, e non avessi amore, non mi gioverebbe a niente.

4 Л юбов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,

L’amore è paziente, è benevolo; l’amore non invidia; {l’amore} non si vanta, non si gonfia,

5 н е поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,

non si comporta in modo sconveniente, non cerca il proprio interesse, non s’inasprisce, non addebita il male,

6 н е радіє з неправди, але тішиться правдою,

non gode dell’ingiustizia, ma gioisce con la verità;

7 у се зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

soffre ogni cosa, crede ogni cosa, spera ogni cosa, sopporta ogni cosa.

8 Н іколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

L’amore non verrà mai meno. Le profezie verranno abolite; le lingue cesseranno e la conoscenza verrà abolita,

9 Б о ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;

poiché noi conosciamo in parte, e in parte profetizziamo;

10 к оли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.

ma quando la perfezione sarà venuta, quello che è solo in parte sarà abolito.

11 К оли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.

Quando ero bambino, parlavo da bambino, pensavo da bambino, ragionavo da bambino; ma quando sono diventato uomo, ho smesso le cose da bambino.

12 О тож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.

Poiché ora vediamo come in uno specchio, in modo oscuro; ma allora vedremo faccia a faccia; ora conosco in parte; ma allora conoscerò pienamente, come anche sono stato perfettamente conosciuto.

13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!

Ora dunque queste tre cose durano: fede, speranza, amore; ma la più grande di esse è l’amore.