1 Ч и нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

Cominciamo forse di nuovo a raccomandare noi stessi? O abbiamo bisogno, come alcuni, di lettere di raccomandazione presso di voi o da voi?

2 В и наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

La nostra lettera siete voi, scritta nei nostri cuori, conosciuta e letta da tutti gli uomini;

3 В иявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

è noto che voi siete una lettera di Cristo, scritta mediante il nostro servizio, scritta non con inchiostro, ma con lo Spirito del Dio vivente; non su tavole di pietra, ma su tavole che sono cuori di carne.

4 Т аку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

Una simile fiducia noi l’abbiamo per mezzo di Cristo presso Dio.

5 н е тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

Non già che siamo da noi stessi capaci di pensare qualcosa come se venisse da noi, ma la nostra capacità viene da Dio.

6 І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

Egli ci ha anche resi idonei a essere ministri di un nuovo patto, non di lettera ma di Spirito; perché la lettera uccide, ma lo Spirito vivifica.

7 К оли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

Ora se il ministero della morte, scolpito in lettere su pietre, fu glorioso, al punto che i figli d’Israele non potevano fissare lo sguardo sul volto di Mosè a motivo della gloria, che pur svaniva, del volto di lui,

8 с кільки ж більш буде в славі те служіння духа!

quanto più sarà glorioso il ministero dello Spirito?

9 Б о як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

Se infatti il ministero della condanna fu glorioso, molto più abbonda in gloria il ministero della giustizia.

10 Н е прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

Anzi, quello che nel primo fu reso glorioso, non fu reso veramente glorioso, quando lo si confronti con la gloria tanto superiore del secondo;

11 б о коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

infatti, se ciò che era transitorio fu circondato di gloria, molto più grande è la gloria di ciò che è duraturo.

12 Т ож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

Avendo dunque una tale speranza, ci comportiamo con molta franchezza

13 а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

e non facciamo come Mosè, che si metteva un velo sul volto perché i figli d’Israele non fissassero lo sguardo sulla fine di ciò che era transitorio.

14 А ле засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

Ma le loro menti furono rese ottuse; infatti, sino al giorno d’oggi, quando leggono l’antico patto, lo stesso velo rimane senza essere rimosso, perché è in Cristo che esso è abolito.

15 А ле аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

Ma fino a oggi, quando si legge Mosè, un velo rimane steso sul loro cuore;

16 к оли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

però, quando si saranno convertiti al Signore, il velo sarà rimosso.

17 Г осподь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

Ora, il Signore è lo Spirito; e dove c’è lo Spirito del Signore c’è libertà.

18 М и ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.

E noi tutti, a viso scoperto, contemplando come in uno specchio la gloria del Signore, siamo trasformati nella sua stessa immagine, di gloria in gloria, secondo l’azione del Signore, che è lo Spirito.