1 Н е завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

Non portare invidia ai malvagi, non desiderare di stare con loro,

2 б о їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

perché il loro cuore medita rapine, le loro labbra emettono malvagità.

3 Д ім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

La casa si costruisce con la saggezza e si rende stabile con l’intelligenza;

4 А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

mediante la scienza se ne riempiono le stanze di ogni specie di beni preziosi e gradevoli.

5 М удрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

L’uomo saggio è pieno di forza, chi ha scienza accresce la sua potenza;

6 Т ому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

infatti, con sagge direttive potrai condurre bene la guerra, e la vittoria sta nel gran numero dei consiglieri.

7 Д ля безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

La saggezza è troppo in alto per lo stolto; egli non apre mai la bocca alla porta della città.

8 Х то чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

Chi pensa a fare il male sarà chiamato esperto in malizia.

9 З амір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

I disegni dello stolto sono peccato, il beffardo è l’abominio degli uomini.

10 Я кщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

Se ti scoraggi nel giorno dell’avversità, la tua forza è poca.

11 Р ятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

Libera quelli che sono condotti a morte, e salva quelli che, vacillando, vanno al supplizio.

12 Я кщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

Se dici: «Ma noi non ne sapevamo nulla!», Colui che pesa i cuori non lo vede forse? Colui che veglia su di te non lo sa forse? E non renderà egli a ciascuno secondo le sue opere?

13 Ї ж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

Figlio mio, mangia il miele perché è buono; un favo di miele sarà dolce al tuo palato.

14 о так мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

Così conosci la saggezza per il tuo bene! Se la trovi, c’è un avvenire, e la tua speranza non sarà delusa.

15 Н е чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

O empio, non tendere insidie alla casa del giusto! Non devastare il luogo dove riposa!

16 б о праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

Perché il giusto cade sette volte e si rialza, ma gli empi sono travolti dalla sventura.

17 Н е тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

Quando il tuo nemico cade, non ti rallegrare; quand’è rovesciato, il tuo cuore non ne gioisca,

18 щ об Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

perché il Signore non lo veda e gli dispiaccia e non distolga l’ira sua da lui.

19 Н е пались на злочинців, не заздри безбожним,

Non t’irritare a motivo di chi fa il male e non portare invidia agli empi,

20 б о злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

perché non c’è avvenire per il malvagio; la lucerna degli empi sarà spenta.

21 Б ійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

Figlio mio, temi il Signore e il re, e non mischiarti con gli uomini turbolenti;

22 б о погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

la loro rovina sopraggiungerà improvvisa, e chi sa la triste fine dei loro anni?

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

Anche queste sono massime dei saggi. Non è bene, in giudizio, avere riguardi personali.

24 Х то буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

Chi dice all’empio: «Tu sei giusto», i popoli lo malediranno, lo esecreranno le nazioni.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

Ma quelli che sanno punire se ne troveranno bene, e su loro scenderanno benedizione e prosperità.

26 М ов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

Da’ un bacio sulle labbra chi dà una risposta giusta.

27 П риготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

Metti in ordine i tuoi affari di fuori, metti in buono stato i tuoi campi, poi ti fabbricherai la casa.

28 Н е будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

Non testimoniare senza motivo contro il tuo prossimo; vorresti forse ingannare con le tue parole?

29 Н е кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

Non dire: «Come ha fatto a me così farò a lui; renderò a costui secondo la sua azione».

30 Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

Passai presso il campo del pigro e presso la vigna dell’uomo privo di senno;

31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

ed ecco, le spine vi crescevano dappertutto, i rovi ne coprivano il suolo e il muro di cinta era in rovina.

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

Considerai la cosa e mi posi a riflettere; e da quel che vidi trassi una lezione:

33 Щ е трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

dormire un po’, sonnecchiare un po’, incrociare un po’ le mani per riposare…

34 і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...

e la tua povertà verrà come un ladro e la tua miseria, come un uomo armato.