1 Н е завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

2 б о їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

3 Д ім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

4 А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

5 М удрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

6 Т ому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

7 Д ля безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

8 Х то чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

9 З амір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

10 Я кщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

11 Р ятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

12 Я кщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

13 Ї ж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

14 о так мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

15 Н е чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

16 б о праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

17 Н е тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

18 щ об Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 Н е пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 б о злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

21 Б ійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

22 б о погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

24 Х то буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

26 М ов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 П риготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

28 Н е будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

29 Н е кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

30 Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

33 Щ е трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

34 і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...