1 І далі Елігу казав:

2 П очекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.

3 З ачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.

4 Б о справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.

5 Т аж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.

6 Н е лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

7 В ід праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.

8 А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,

9 т о Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

10 В ідкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.

11 Я кщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.

12 К оли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.

13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

14 У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.

15 В ін визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.

16 Т акож і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

17 Т а правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.

18 О тож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.

19 Ч и в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?

20 Н е квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.

21 С тережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.

22 О тож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

23 Х то дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?

24 П ам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

25 щ о його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.

26 О тож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!

27 Б о стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,

28 щ о хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

29 Т акож хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?

30 О тож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,

31 б о ними Він судить народи, багато поживи дає.

32 В ін тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.

33 Ї ї гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.