1 І було мені слово Господнє таке:

2 С ину людський, скажи князеві Тиру: Так говорить Господь Бог: за те, що повищилось серце твоє й ти сказав: Я Бог, сиджу на Божому престолі в серці морів, а ти тільки людина, а не Бог, хоч ставив своє серце нарівні з серцем Божим...

3 О сь ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучиться до тебе.

4 С воєю мудрістю та своїм розумом набув ти собі багатство, і назгромадив золота та срібла в скарбницях своїх.

5 В еликою своєю мудрістю та торгівлею свою помножив ти багатство своє, і повищилось твоє серце багатством своїм!

6 Т ому так говорить Господь Бог: За те, що ти ставиш своє серце нарівні з серцем Божим,

7 т ому ось Я спроваджу на тебе чужих, насильників поміж народами, і вони повитягають мечі свої на красу твоєї мудрости, і зневажать красу твою.

8 В они скинуть тебе в могилу, і помреш ти смертю пробитого в серці морів.

9 Ч и справді ти скажеш: Я бог! перед убивником своїм, а ти ж тільки людина, а не Бог, у руці тих, що зневажають тебе?

10 Т и помреш смертю необрізанців, від руки чужих, бо Я це сказав, говорить Господь Бог!

11 І було мені слово Господнє таке:

12 С ину людський, здійми жалобну пісню на тирського царя, та й скажеш йому: Так говорить Господь Бог: Ти печать досконалости, повен мудрости, і корона краси.

13 Т и пробував ув Едені, садку Божому: усякий дорогий камінь на одежі твоїй: карнеоль, топаз і яспіс, хризоліт, согам, і онікс, сапфір, рубін і смарагд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопілок твоїх були в тебе що дня, коли був ти створений, були вони наготовлені.

14 Т и помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння.

15 Т и був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість.

16 Ч ерез велику торгівлю твою твоє нутро переповнилось насиллям, і ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хоронителю Херувиме, з середини огнистого каміння.

17 С тало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе.

18 М ноготою провин своїх, через кривду торгівлі своєї зневажив ти святині свої. І вивів Я огонь з твоєї середини, і він пожер тебе, і Я зробив тебе попелом на землі на очах усіх, хто бачить тебе.

19 У сі, хто знає тебе серед народів, остовпіють над тобою; ти пострахом станеш, і не буде тебе аж навіки!...

20 І було мені слово Господнє таке:

21 С ину людський, зверни своє обличчя до Сидону, і пророкуй на нього,

22 т а й скажеш: так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Сидоне, і буду шанований серед тебе, і пізнають, що Я Господь, коли робитиму на нього присуди, і коли покажу Свою святість серед нього.

23 І пошлю на нього моровицю та кров на його вулиці, і впаде серед нього пробитий, що прийде на нього знавкола, і пізнають, що Я Господь.

24 І не буде вже для Ізраїлевого дому колючої тернини та будяччя, що приносить біль зо всіх їхніх околиць, що погорджують ними, і пізнають вони, що Я Господь Бог.

25 Т ак говорить Господь Бог: Коли Я позбираю Ізраїлів дім із народів, між якими вони розпорошені, то Я покажу на ньому Свою святість на очах народів, і вони осядуть на землі своїй, яку Я дав Своєму рабові Якову.

26 І осядуть вони на ній безпечно, і будуватимуть доми та садитимуть виноградники, і будуть сидіти безпечно, коли Я чинитиму присуди на всіх тих, що погорджують ними з їхнього довкілля. І пізнають вони, що Я Господь, їхній Бог!