1 О тож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

2 т о доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

3 Н е робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

4 Н ехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

5 Н ехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

6 В ін, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

7 а ле Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

8 В ін упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

9 Т ому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

10 щ об перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

12 О тож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

13 Б о то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

14 Р обіть усе без нарікання та сумніву,

15 щ об були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

16 д одержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

17 Т а хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

18 Т іштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

19 Н адіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

20 Б о я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

21 У сі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

22 Т а ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

23 О тже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

24 А ле в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

25 А ле я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

26 б о він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

27 Б о смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

28 О тож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

29 Т ож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

30 б о за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.