1 Ч и ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

2 Н а верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!

3 П ри брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:

4 Д о вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:

5 З розумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!

6 П ослухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.

7 Б о правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.

8 В сі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.

9 У сі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.

10 В ізьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:

11 л іпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!

12 Я , мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.

13 С трах Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!

14 В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.

15 М ною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.

16 М ною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.

17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!

18 З о мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:

19 л іпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!

20 П уттю праведною я ходжу, поміж правних стежок,

21 щ об дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!

22 Г осподь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,

23 в ідвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.

24 Н ароджена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.

25 Н ароджена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,

26 к оли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.

27 К оли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,

28 к оли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,

29 к оли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,

30 т о я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,

31 р адіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!

32 Т епер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!

33 Н авчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!

34 Б лаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!

35 Х то бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.

36 А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!