1 Д ля чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

2 П ересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

3 з аймають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

4 в они бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

5 Т ож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

6 Н а полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

7 н аго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

8 м окнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

9 С ироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

10 Х одять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

11 Х оч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

12 С тогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

13 В они проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

14 Н а світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

15 А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

16 П ідкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

17 б о ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

18 Т акий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

19 Я к посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

20 З абуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

21 Ч инить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

22 А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

23 Б ог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

24 п ідіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

25 Я кщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?