1 Б лаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

2 Б лаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!

4 Т и видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

5 К оли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,

6 н е буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

7 Щ ирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!

9 Ч им додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

10 Ц ілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!

11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

12 Б лагословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

13 У стами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.

14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.

15 П ро накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.

16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!

17 С воєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!

18 В ідкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!

19 Н а землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

20 О мліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...

21 Н асварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.

22 В ідверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!

23 Т еж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,

24 і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

25 Д уша моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

26 П ро дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!

27 Д ай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.

28 Р озпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

29 Д орогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!

30 Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.

31 Д о свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!

32 Б уду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.

33 П уть Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!

34 Д ай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

35 П ровадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

36 С ерце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.

37 В ідверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

38 Д ля Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

39 В ідверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.

40 О сь я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

41 і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,

42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!

43 і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!

44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!

45 і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.

46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!

47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!

49 П ам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.

50 Ц е розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.

51 Г ордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!

52 Т вої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!

53 Б уря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!

54 С піви для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.

55 Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!

56 О це сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.

57 Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.

58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

59 Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.

61 Т енета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.

62 О півночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.

63 Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!

64 М илосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!

65 Т и з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

66 Н авчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!

67 Д оки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

68 Т и добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!

69 Г ордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.

70 З робилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.

71 Д обре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!

72 Л іпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

73 Р уки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

74 Х то боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!

75 З наю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.

76 Н ехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.

77 Н ехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.

78 Н ехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.

79 Д о мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.

80 Н ехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!

81 Д уша моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!

82 З а словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...

83 Х оч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

84 С кільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?

85 Г ордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.

86 У сі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!

87 М алощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!

88 О живи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

89 Н авіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.

90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,

91 у сі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

92 К оли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!

93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.

94 Т вій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!

95 Ч екають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.

96 Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!

97 Я к я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!

98 Т воя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!

99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

100 С тав я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!

101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.

102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.

103 Я ке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

104 В ід наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

105 Д ля моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.

106 Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

107 П еремучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

108 Х ай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!

109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.

110 Б езбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.

111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.

113 С умнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.

114 Т и моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.

115 В ідступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!

116 З а словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!

117 П ідкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!

118 Т и погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.

119 В сіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.

120 З о страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.

122 П оручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.

123 Г аснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

124 У чини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!

125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!

126 Ц е для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

127 Т ому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

128 Т ому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

129 Ч удові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.

130 В хід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

131 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

132 О бернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.

133 С воїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

134 В ід людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!

135 Х ай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

136 П ливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

137 Т и праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

138 б о Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!

139 Н ищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

140 В ельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

141 Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

142 П равда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

143 Н едоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

144 П равда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!

145 Ц ілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

146 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!

147 С вітанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.

148 М ої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.

149 П очуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

150 Н аближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,

151 т а близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!

152 В іддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!

153 П одивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!

154 В ступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

155 В ід безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.

156 В елике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

157 Б агато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!

158 Б ачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.

159 П одивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!

160 П равда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.

161 Б езневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.

162 Р адію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.

163 Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!

164 С ім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.

165 М ир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.

166 Н а спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.

167 Д уша моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.

168 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!

169 Б лагання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

170 Н ехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!

171 Н ехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.

172 Х ай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.

173 Н ехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

174 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!

175 Х ай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!

176 Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...