1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...