1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

A good name is better than a good ointment, And the day of one’s death is better than the day of one’s birth.

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

It is better to go to a house of mourning Than to go to a house of feasting, Because that is the end of every man, And the living takes it to heart.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Sorrow is better than laughter, For when a face is sad a heart may be happy.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

The mind of the wise is in the house of mourning, While the mind of fools is in the house of pleasure.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

It is better to listen to the rebuke of a wise man Than for one to listen to the song of fools.

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

For as the crackling of thorn bushes under a pot, So is the laughter of the fool; And this too is futility.

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

For oppression makes a wise man mad, And a bribe corrupts the heart.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

The end of a matter is better than its beginning; Patience of spirit is better than haughtiness of spirit.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Do not be eager in your heart to be angry, For anger resides in the bosom of fools.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Do not say, “Why is it that the former days were better than these?” For it is not from wisdom that you ask about this.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Wisdom along with an inheritance is good And an advantage to those who see the sun.

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

For wisdom is protection just as money is protection, But the advantage of knowledge is that wisdom preserves the lives of its possessors.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Consider the work of God, For who is able to straighten what He has bent?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

In the day of prosperity be happy, But in the day of adversity consider— God has made the one as well as the other So that man will not discover anything that will be after him.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

I have seen everything during my lifetime of futility; there is a righteous man who perishes in his righteousness and there is a wicked man who prolongs his life in his wickedness.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Do not be excessively righteous and do not be overly wise. Why should you ruin yourself?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Do not be excessively wicked and do not be a fool. Why should you die before your time?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

It is good that you grasp one thing and also not let go of the other; for the one who fears God comes forth with both of them.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Wisdom strengthens a wise man more than ten rulers who are in a city.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Indeed, there is not a righteous man on earth who continually does good and who never sins.

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Also, do not take seriously all words which are spoken, so that you will not hear your servant cursing you.

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

For you also have realized that you likewise have many times cursed others.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

I tested all this with wisdom, and I said, “I will be wise,” but it was far from me.

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

What has been is remote and exceedingly mysterious. Who can discover it?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

I directed my mind to know, to investigate and to seek wisdom and an explanation, and to know the evil of folly and the foolishness of madness.

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

And I discovered more bitter than death the woman whose heart is snares and nets, whose hands are chains. One who is pleasing to God will escape from her, but the sinner will be captured by her.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

“Behold, I have discovered this,” says the Preacher, “ adding one thing to another to find an explanation,

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

which I am still seeking but have not found. I have found one man among a thousand, but I have not found a woman among all these.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Behold, I have found only this, that God made men upright, but they have sought out many devices.”