1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:

And Abimelech the son of Jerubbaal went to Shechem to his mother’s relatives, and spoke to them and to the whole clan of the household of his mother’s father, saying,

2 Г оворіть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.

“Speak, now, in the hearing of all the leaders of Shechem, ‘Which is better for you, that seventy men, all the sons of Jerubbaal, rule over you, or that one man rule over you?’ Also, remember that I am your bone and your flesh.”

3 І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.

And his mother’s relatives spoke all these words on his behalf in the hearing of all the leaders of Shechem; and they were inclined to follow Abimelech, for they said, “He is our relative.”

4 І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.

They gave him seventy pieces of silver from the house of Baal-berith with which Abimelech hired worthless and reckless fellows, and they followed him.

5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.

Then he went to his father’s house at Ophrah and killed his brothers the sons of Jerubbaal, seventy men, on one stone. But Jotham the youngest son of Jerubbaal was left, for he hid himself.

6 І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

All the men of Shechem and all Beth-millo assembled together, and they went and made Abimelech king, by the oak of the pillar which was in Shechem.

7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!

Now when they told Jotham, he went and stood on the top of Mount Gerizim, and lifted his voice and called out. Thus he said to them, “Listen to me, O men of Shechem, that God may listen to you.

8 П ішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!

Once the trees went forth to anoint a king over them, and they said to the olive tree, ‘Reign over us!’

9 А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?

But the olive tree said to them, ‘Shall I leave my fatness with which God and men are honored, and go to wave over the trees?’

10 І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!

Then the trees said to the fig tree, ‘You come, reign over us!’

11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?

But the fig tree said to them, ‘Shall I leave my sweetness and my good fruit, and go to wave over the trees?’

12 І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

Then the trees said to the vine, ‘You come, reign over us!’

13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?

But the vine said to them, ‘Shall I leave my new wine, which cheers God and men, and go to wave over the trees?’

14 Т оді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!

Finally all the trees said to the bramble, ‘You come, reign over us!’

15 А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!

The bramble said to the trees, ‘If in truth you are anointing me as king over you, come and take refuge in my shade; but if not, may fire come out from the bramble and consume the cedars of Lebanon.’

16 А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

“Now therefore, if you have dealt in truth and integrity in making Abimelech king, and if you have dealt well with Jerubbaal and his house, and have dealt with him as he deserved—

17 б о мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,

for my father fought for you and risked his life and delivered you from the hand of Midian;

18 а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,

but you have risen against my father’s house today and have killed his sons, seventy men, on one stone, and have made Abimelech, the son of his maidservant, king over the men of Shechem, because he is your relative—

19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

if then you have dealt in truth and integrity with Jerubbaal and his house this day, rejoice in Abimelech, and let him also rejoice in you.

20 А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.

But if not, let fire come out from Abimelech and consume the men of Shechem and Beth-millo; and let fire come out from the men of Shechem and from Beth-millo, and consume Abimelech.”

21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.

Then Jotham escaped and fled, and went to Beer and remained there because of Abimelech his brother. Shechem and Abimelech Fall

22 І володів Авімелех над Ізраїлем три роки.

Now Abimelech ruled over Israel three years.

23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,

Then God sent an evil spirit between Abimelech and the men of Shechem; and the men of Shechem dealt treacherously with Abimelech,

24 щ об прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

so that the violence done to the seventy sons of Jerubbaal might come, and their blood might be laid on Abimelech their brother, who killed them, and on the men of Shechem, who strengthened his hands to kill his brothers.

25 І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

The men of Shechem set men in ambush against him on the tops of the mountains, and they robbed all who might pass by them along the road; and it was told to Abimelech.

26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.

Now Gaal the son of Ebed came with his relatives, and crossed over into Shechem; and the men of Shechem put their trust in him.

27 І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

They went out into the field and gathered the grapes of their vineyards and trod them, and held a festival; and they went into the house of their god, and ate and drank and cursed Abimelech.

28 І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?

Then Gaal the son of Ebed said, “Who is Abimelech, and who is Shechem, that we should serve him? Is he not the son of Jerubbaal, and is Zebul not his lieutenant? Serve the men of Hamor the father of Shechem; but why should we serve him?

29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!

Would, therefore, that this people were under my authority! Then I would remove Abimelech.” And he said to Abimelech, “Increase your army and come out.”

30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.

When Zebul the ruler of the city heard the words of Gaal the son of Ebed, his anger burned.

31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.

He sent messengers to Abimelech deceitfully, saying, “Behold, Gaal the son of Ebed and his relatives have come to Shechem; and behold, they are stirring up the city against you.

32 А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.

Now therefore, arise by night, you and the people who are with you, and lie in wait in the field.

33 І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.

In the morning, as soon as the sun is up, you shall rise early and rush upon the city; and behold, when he and the people who are with him come out against you, you shall do to them whatever you can.”

34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

So Abimelech and all the people who were with him arose by night and lay in wait against Shechem in four companies.

35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.

Now Gaal the son of Ebed went out and stood in the entrance of the city gate; and Abimelech and the people who were with him arose from the ambush.

36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!

When Gaal saw the people, he said to Zebul, “ Look, people are coming down from the tops of the mountains.” But Zebul said to him, “You are seeing the shadow of the mountains as if they were men.”

37 А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.

Gaal spoke again and said, “Behold, people are coming down from the highest part of the land, and one company comes by the way of the diviners’ oak.”

38 І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!

Then Zebul said to him, “Where is your boasting now with which you said, ‘Who is Abimelech that we should serve him?’ Is this not the people whom you despised? Go out now and fight with them!”

39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господарями, та й воював з Авімелехом.

So Gaal went out before the leaders of Shechem and fought with Abimelech.

40 І Авімелех погнав його, і він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до входу до брами.

Abimelech chased him, and he fled before him; and many fell wounded up to the entrance of the gate.

41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаала та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

Then Abimelech remained at Arumah, but Zebul drove out Gaal and his relatives so that they could not remain in Shechem.

42 І сталося другого дня, і вийшов народ на поле, а Авімелеху донесли про це.

Now it came about the next day, that the people went out to the field, and it was told to Abimelech.

43 І взяв він людей, і поділив їх на три відділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ виходить із міста, і встав він на них, та й побив їх.

So he took his people and divided them into three companies, and lay in wait in the field; when he looked and saw the people coming out from the city, he arose against them and slew them.

44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході міської брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

Then Abimelech and the company who was with him dashed forward and stood in the entrance of the city gate; the other two companies then dashed against all who were in the field and slew them.

45 І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

Abimelech fought against the city all that day, and he captured the city and killed the people who were in it; then he razed the city and sowed it with salt.

46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

When all the leaders of the tower of Shechem heard of it, they entered the inner chamber of the temple of El-berith.

47 І було донесено Авімелехові, що зібралися всі господарі сихемської башти.

It was told Abimelech that all the leaders of the tower of Shechem were gathered together.

48 І вийшов Авімелех на гору Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настинав галуззя з дерева, і позносив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив я, поспішно зробіть, як я.

So Abimelech went up to Mount Zalmon, he and all the people who were with him; and Abimelech took an axe in his hand and cut down a branch from the trees, and lifted it and laid it on his shoulder. Then he said to the people who were with him, “What you have seen me do, hurry and do likewise.”

49 І настинав також увесь народ кожен галуззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської вежі, близько тисячі чоловіків та жінок.

All the people also cut down each one his branch and followed Abimelech, and put them on the inner chamber and set the inner chamber on fire over those inside, so that all the men of the tower of Shechem also died, about a thousand men and women.

50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборував при Тевеці, та й здобув його.

Then Abimelech went to Thebez, and he camped against Thebez and captured it.

51 А в середині міста була міцна башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

But there was a strong tower in the center of the city, and all the men and women with all the leaders of the city fled there and shut themselves in; and they went up on the roof of the tower.

52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

So Abimelech came to the tower and fought against it, and approached the entrance of the tower to burn it with fire.

53 Т оді одна жінка кинула горішнього каменя від жорен на Авімелехову голову, та й розторощила йому черепа.

But a certain woman threw an upper millstone on Abimelech’s head, crushing his skull.

54 І він зараз кликнув до юнака, свого зброєноші, та й сказав йому: Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила! І його юнак проколов його, і він помер.

Then he called quickly to the young man, his armor bearer, and said to him, “Draw your sword and kill me, so that it will not be said of me, ‘A woman slew him.’” So the young man pierced him through, and he died.

55 І побачили ізраїльтяни, що Авімелех помер, та й порозходилися кожен на своє місце.

When the men of Israel saw that Abimelech was dead, each departed to his home.

56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдесят братів своїх.

Thus God repaid the wickedness of Abimelech, which he had done to his father in killing his seventy brothers.

57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина.

Also God returned all the wickedness of the men of Shechem on their heads, and the curse of Jotham the son of Jerubbaal came upon them.