1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.

Now on the first day of the week Mary Magdalene came early to the tomb, while it was still dark, and saw the stone already taken away from the tomb.

2 Т ож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!

So she ran and came to Simon Peter and to the other disciple whom Jesus loved, and said to them, “ They have taken away the Lord out of the tomb, and we do not know where they have laid Him.”

3 Т оді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.

So Peter and the other disciple went forth, and they were going to the tomb.

4 В они ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.

The two were running together; and the other disciple ran ahead faster than Peter and came to the tomb first;

5 І , нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.

and stooping and looking in, he saw the linen wrappings lying there; but he did not go in.

6 П рибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,

And so Simon Peter also came, following him, and entered the tomb; and he saw the linen wrappings lying there,

7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...

and the face-cloth which had been on His head, not lying with the linen wrappings, but rolled up in a place by itself.

8 Т оді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.

So the other disciple who had first come to the tomb then also entered, and he saw and believed.

9 Б о ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.

For as yet they did not understand the Scripture, that He must rise again from the dead.

10 І учні вернулися знову до себе.

So the disciples went away again to their own homes.

11 А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.

But Mary was standing outside the tomb weeping; and so, as she wept, she stooped and looked into the tomb;

12 І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...

and she saw two angels in white sitting, one at the head and one at the feet, where the body of Jesus had been lying.

13 І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...

And they said to her, “ Woman, why are you weeping?” She said to them, “Because they have taken away my Lord, and I do not know where they have laid Him.”

14 І , сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...

When she had said this, she turned around and saw Jesus standing there, and did not know that it was Jesus.

15 П ромовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!

Jesus said to her, “ Woman, why are you weeping? Whom are you seeking?” Supposing Him to be the gardener, she said to Him, “Sir, if you have carried Him away, tell me where you have laid Him, and I will take Him away.”

16 І сус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!

Jesus said to her, “Mary!” She turned and said to Him in Hebrew, “ Rabboni!” (which means, Teacher).

17 Г оворить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

Jesus said to her, “Stop clinging to Me, for I have not yet ascended to the Father; but go to My brethren and say to them, ‘I ascend to My Father and your Father, and My God and your God.’”

18 І де Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...

Mary Magdalene came, announcing to the disciples, “I have seen the Lord,” and that He had said these things to her. Jesus among His Disciples

19 Т ого ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!

So when it was evening on that day, the first day of the week, and when the doors were shut where the disciples were, for fear of the Jews, Jesus came and stood in their midst and said to them, “ Peace be with you.”

20 І , сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.

And when He had said this, He showed them both His hands and His side. The disciples then rejoiced when they saw the Lord.

21 Т оді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!

So Jesus said to them again, “ Peace be with you; as the Father has sent Me, I also send you.”

22 С казавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!

And when He had said this, He breathed on them and said to them, “Receive the Holy Spirit.

23 К ому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

If you forgive the sins of any, their sins have been forgiven them; if you retain the sins of any, they have been retained.”

24 А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.

But Thomas, one of the twelve, called Didymus, was not with them when Jesus came.

25 І нші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!

So the other disciples were saying to him, “We have seen the Lord!” But he said to them, “Unless I see in His hands the imprint of the nails, and put my finger into the place of the nails, and put my hand into His side, I will not believe.”

26 З а вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!

After eight days His disciples were again inside, and Thomas with them. Jesus came, the doors having been shut, and stood in their midst and said, “ Peace be with you.”

27 П отім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!

Then He said to Thomas, “ Reach here with your finger, and see My hands; and reach here your hand and put it into My side; and do not be unbelieving, but believing.”

28 А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!

Thomas answered and said to Him, “My Lord and my God!”

29 П ромовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!

Jesus said to him, “Because you have seen Me, have you believed? Blessed are they who did not see, and yet believed.” Why This Gospel Was Written

30 Б агато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.

Therefore many other signs Jesus also performed in the presence of the disciples, which are not written in this book;

31 Ц е ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!

but these have been written so that you may believe that Jesus is the Christ, the Son of God; and that believing you may have life in His name.