1 А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.

And working together with Him, we also urge you not to receive the grace of God in vain—

2 Б о каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!

for He says, “ At the acceptable time I listened to you, And on the day of salvation I helped you.” Behold, now is “ the acceptable time,” behold, now is “ the day of salvation ”—

3 Н і в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне,

giving no cause for offense in anything, so that the ministry will not be discredited,

4 а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,

but in everything commending ourselves as servants of God, in much endurance, in afflictions, in hardships, in distresses,

5 у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,

in beatings, in imprisonments, in tumults, in labors, in sleeplessness, in hunger,

6 у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,

in purity, in knowledge, in patience, in kindness, in the Holy Spirit, in genuine love,

7 у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,

in the word of truth, in the power of God; by the weapons of righteousness for the right hand and the left,

8 ч ерез славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;

by glory and dishonor, by evil report and good report; regarded as deceivers and yet true;

9 я к незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;

as unknown yet well-known, as dying yet behold, we live; as punished yet not put to death,

10 я к сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

as sorrowful yet always rejoicing, as poor yet making many rich, as having nothing yet possessing all things.

11 У ста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене!

Our mouth has spoken freely to you, O Corinthians, our heart is opened wide.

12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!

You are not restrained by us, but you are restrained in your own affections.

13 Т акою ж відплатою говорю, немов дітям розширені будьте й ви!

Now in a like exchange—I speak as to children—open wide to us also.

14 Д о чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?

Do not be bound together with unbelievers; for what partnership have righteousness and lawlessness, or what fellowship has light with darkness?

15 Я ка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?

Or what harmony has Christ with Belial, or what has a believer in common with an unbeliever?

16 А бо яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!

Or what agreement has the temple of God with idols? For we are the temple of the living God; just as God said, “ I will dwell in them and walk among them; And I will be their God, and they shall be My people.

17 В ийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,

“ Therefore, come out from their midst and be separate,” says the Lord. “ And do not touch what is unclean; And I will welcome you.

18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!

“ And I will be a father to you, And you shall be sons and daughters to Me,” Says the Lord Almighty.