1 Д ванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осія, син Елин, на дев'ять років.

In the twelfth year of Ahaz king of Judah, Hoshea the son of Elah became king over Israel in Samaria, and reigned nine years.

2 І робив він зле в Господніх очах, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним.

He did evil in the sight of the Lord, only not as the kings of Israel who were before him.

3 Н а нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осія став йому за раба, і давав йому данину.

Shalmaneser king of Assyria came up against him, and Hoshea became his servant and paid him tribute.

4 Т а асирійський цар знайшов в Осії змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не приносив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язничому домі.

But the king of Assyria found conspiracy in Hoshea, who had sent messengers to So king of Egypt and had offered no tribute to the king of Assyria, as he had done year by year; so the king of Assyria shut him up and bound him in prison.

5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й облягав її три роки.

Then the king of Assyria invaded the whole land and went up to Samaria and besieged it three years. Israel Captive

6 Д ев'ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.

In the ninth year of Hoshea, the king of Assyria captured Samaria and carried Israel away into exile to Assyria, and settled them in Halah and Habor, on the river of Gozan, and in the cities of the Medes. Why Israel Fell

7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона, єгипетського царя, і боялися інших богів,

Now this came about because the sons of Israel had sinned against the Lord their God, who had brought them up from the land of Egypt from under the hand of Pharaoh, king of Egypt, and they had feared other gods

8 і ходили уставами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,

and walked in the customs of the nations whom the Lord had driven out before the sons of Israel, and in the customs of the kings of Israel which they had introduced.

9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова, що не були слушні, і будували собі пагірки по всіх своїх містах, від вартової башти аж до твердинного міста,

The sons of Israel did things secretly which were not right against the Lord their God. Moreover, they built for themselves high places in all their towns, from watchtower to fortified city.

10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір'ї та під усяким зеленим деревом,

They set for themselves sacred pillars and Asherim on every high hill and under every green tree,

11 і кадили там на всіх пагірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гнівити Господа,

and there they burned incense on all the high places as the nations did which the Lord had carried away to exile before them; and they did evil things provoking the Lord.

12 і служили бовванам, про яких Господь говорив їм: Не будете робити цієї речі,

They served idols, concerning which the Lord had said to them, “You shall not do this thing.”

13 т о Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців, говорячи: Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків.

Yet the Lord warned Israel and Judah through all His prophets and every seer, saying, “ Turn from your evil ways and keep My commandments, My statutes according to all the law which I commanded your fathers, and which I sent to you through My servants the prophets.”

14 Т а не слухали вони, і робили твердою свою шию, як шия їхніх батьків, що не вірили в Господа, Бога свого.

However, they did not listen, but stiffened their neck like their fathers, who did not believe in the Lord their God.

15 І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.

They rejected His statutes and His covenant which He made with their fathers and His warnings with which He warned them. And they followed vanity and became vain, and went after the nations which surrounded them, concerning which the Lord had commanded them not to do like them.

16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого боввана, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові.

They forsook all the commandments of the Lord their God and made for themselves molten images, even two calves, and made an Asherah and worshiped all the host of heaven and served Baal.

17 І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його.

Then they made their sons and their daughters pass through the fire, and practiced divination and enchantments, and sold themselves to do evil in the sight of the Lord, provoking Him.

18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, не позостало нікого, тільки саме Юдине плем'я.

So the Lord was very angry with Israel and removed them from His sight; none was left except the tribe of Judah.

19 Т а й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили.

Also Judah did not keep the commandments of the Lord their God, but walked in the customs which Israel had introduced.

20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,

The Lord rejected all the descendants of Israel and afflicted them and gave them into the hand of plunderers, until He had cast them out of His sight.

21 б о Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.

When He had torn Israel from the house of David, they made Jeroboam the son of Nebat king. Then Jeroboam drove Israel away from following the Lord and made them commit a great sin.

22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відступалися з того,

The sons of Israel walked in all the sins of Jeroboam which he did; they did not depart from them

23 а ж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигнання з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.

until the Lord removed Israel from His sight, as He spoke through all His servants the prophets. So Israel was carried away into exile from their own land to Assyria until this day. Cities of Israel Filled with Strangers

24 І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.

The king of Assyria brought men from Babylon and from Cuthah and from Avva and from Hamath and Sepharvaim, and settled them in the cities of Samaria in place of the sons of Israel. So they possessed Samaria and lived in its cities.

25 І сталося, на початку пробування їх там не боялися вони Господа, і Господь послав на них левів, і вони нищили їх.

At the beginning of their living there, they did not fear the Lord; therefore the Lord sent lions among them which killed some of them.

26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: Ті люди, яких ти вигнав та оселив по містах Самарії, не знають прав Бога цього Краю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Краю.

So they spoke to the king of Assyria, saying, “The nations whom you have carried away into exile in the cities of Samaria do not know the custom of the god of the land; so he has sent lions among them, and behold, they kill them because they do not know the custom of the god of the land.”

27 І наказав асирійський цар, говорячи: Відведіть туди одного зо священиків, яких вигнали звідти, і підуть, і осядуть там, і він навчатиме їх права Бога цього краю.

Then the king of Assyria commanded, saying, “Take there one of the priests whom you carried away into exile and let him go and live there; and let him teach them the custom of the god of the land.”

28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа.

So one of the priests whom they had carried away into exile from Samaria came and lived at Bethel, and taught them how they should fear the Lord.

29 Т а крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у пагірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи.

But every nation still made gods of its own and put them in the houses of the high places which the people of Samaria had made, every nation in their cities in which they lived.

30 А вавилоняни зробили Сукот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,

The men of Babylon made Succoth-benoth, the men of Cuth made Nergal, the men of Hamath made Ashima,

31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.

and the Avvites made Nibhaz and Tartak; and the Sepharvites burned their children in the fire to Adrammelech and Anammelech the gods of Sepharvaim.

32 І при тому вони боялися Господа, і настановили собі з-серед себе священиків пагірків, і вони приносили їм жертви в пагірковому місці.

They also feared the Lord and appointed from among themselves priests of the high places, who acted for them in the houses of the high places.

33 В они боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганяли їх.

They feared the Lord and served their own gods according to the custom of the nations from among whom they had been carried away into exile.

34 А ж до цього дня вони роблять за колишнім правом, вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Законом, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я Ізраїля.

To this day they do according to the earlier customs: they do not fear the Lord, nor do they follow their statutes or their ordinances or the law, or the commandments which the Lord commanded the sons of Jacob, whom He named Israel;

35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм,

with whom the Lord made a covenant and commanded them, saying, “ You shall not fear other gods, nor bow down yourselves to them nor serve them nor sacrifice to them.

36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете приносити жертви.

But the Lord, who brought you up from the land of Egypt with great power and with an outstretched arm, Him you shall fear, and to Him you shall bow yourselves down, and to Him you shall sacrifice.

37 І устави, і права, і Закона, і заповідь, які написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по всі дні, а богів інших не будете боятися.

The statutes and the ordinances and the law and the commandment which He wrote for you, you shall observe to do forever; and you shall not fear other gods.

38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів,

The covenant that I have made with you, you shall not forget, nor shall you fear other gods.

39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів.

But the Lord your God you shall fear; and He will deliver you from the hand of all your enemies.”

40 Т а не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім звичаєм.

However, they did not listen, but they did according to their earlier custom.

41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовванам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.

So while these nations feared the Lord, they also served their idols; their children likewise and their grandchildren, as their fathers did, so they do to this day.