1 Д ванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осія, син Елин, на дев'ять років.

В дванадесетата година на Юдейския цар Ахаз в Самария над Израел се възцари Осия, син на Ила, и царува̀ девет години.

2 І робив він зле в Господніх очах, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним.

Той вършѝ зло пред Господа, обаче не както Израелевите царе, които бяха преди него.

3 Н а нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осія став йому за раба, і давав йому данину.

Срещу него излезе асирийският цар Салманасар, на когото Осия стана слуга, като му плащаше данък.

4 Т а асирійський цар знайшов в Осії змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не приносив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язничому домі.

А след време асирийският цар откри заговор, подготвен от Осия, защото той беше пратил хора до египетския цар Сов и не му беше платил данъка, както беше правил всяка година; затова Салманасар го затвори и върза в тъмница.

5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й облягав її три роки.

Асирийският цар опустошаваше цялата земя и като отиде в Самария, я обсаждаше три години.

6 Д ев'ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.

В деветата година на Осия асирийският цар превзе Самария, отведе Израел в плен в Асирия и ги засели в Ала и Авор при реката Гозан и в мидските градове.

7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона, єгипетського царя, і боялися інших богів,

А това стана, защото израелтяните бяха съгрешили пред Господа, своя Бог, Който ги изведе от Египетската земя, изпод ръката на египетския цар фараон, като бяха почитали други богове

8 і ходили уставами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,

и бяха следвали установените обичаи на народите, които Господ прогони пред израелтяните, както и наредбите, които Израелевите царе узакониха.

9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова, що не були слушні, і будували собі пагірки по всіх своїх містах, від вартової башти аж до твердинного міста,

Израелтяните бяха вършили скришно дела, които не бяха праведни пред Господа, техния Бог, и си бяха строили високи места във всичките си градове, от стражарска кула до укрепен град.

10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір'ї та під усяким зеленим деревом,

Също си бяха издигали кумири и ашери върху всеки висок хълм и под всяко зелено дърво;

11 і кадили там на всіх пагірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гнівити Господа,

и там бяха ходили по всички високи места, както народите, които Господ прогони пред тях, и бяха вършили зли дела, с които разгневиха Господа,

12 і служили бовванам, про яких Господь говорив їм: Не будете робити цієї речі,

и бяха служили на идолите, за които Господ им беше казал: Не вършете това.

13 т о Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців, говорячи: Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків.

Но пак чрез всички пророци и ясновидци Господ беше предупреждавал Израел и Юдея: Върнете се от греховните си пътища и пазете Моите заповеди и наредби изцяло според закона, който дадох на бащите ви и който ви пратих чрез слугите Си, пророците.

14 Т а не слухали вони, і робили твердою свою шию, як шия їхніх батьків, що не вірили в Господа, Бога свого.

При все това те не бяха послушали, а бяха закоравили врата си, както врата на бащите им, които не повярваха на Господа, своя Бог.

15 І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.

Бяха отхвърлили наредбите Му и завета, който сключи с бащите им, и заявленията, с които им заявяваше, и бяха последвали идолите и станали суетни, и бяха последвали народите около тях, за които Господ им беше заповядал да не правят като тях.

16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого боввана, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові.

И бяха изоставили всички заповеди на Господа, своя Бог, и си бяха направили лети телета и ашери, и се бяха кланяли на цялото небесно множество, и бяха служили на Ваал.

17 І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його.

Те бяха превеждали синовете и дъщерите си през огъня, бяха правели магии и гадаели, и предавали себе си да вършат зло пред Господа, така че бяха Го разгневявали.

18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, не позостало нікого, тільки саме Юдине плем'я.

Затова Господ се разгневи много против Израел и ги отхвърли от лицето Си; остана само Юдовото племе.

19 Т а й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили.

А и Юда не беше опазил заповедите на Господа, своя Бог, а бяха ходили в установените обичаи, които Израел беше въвел.

20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,

И така, Господ отхвърли целия Израелев род, унижи ги и ги предаде в ръката на грабителите, докато ги отхвърли от лицето Си.

21 б о Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.

Защото отцепи Израел от Давидовия дом; и те направиха Еровоам, Наватовия син, цар; а Еровоам оттегли Израел, за да не следват Господа, и ги подтикна да извършат голям грях.

22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відступалися з того,

Израелтяните бяха следвали всички грехове, които Еровоам извърши; не се отказаха от тях,

23 а ж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигнання з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.

докато Господ не отхвърли Израел от лицето Си, както беше говорил чрез всичките Си слуги, пророците. Така Израел беше отведен от своята земя в Асирия, където е и до днес.

24 І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.

Тогава асирийският цар доведе народ от Вавилон, от Хута, от Ава, от Елат и от Сефаруим и ги засели в самарийските градове вместо израелтяните; и те покориха Самария и се заселиха в градовете ѝ.

25 І сталося, на початку пробування їх там не боялися вони Господа, і Господь послав на них левів, і вони нищили їх.

А в началото на заселването си там те не се бояха от Господа; затова Господ прати между тях лъвове, които убиваха някои от тях.

26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: Ті люди, яких ти вигнав та оселив по містах Самарії, не знають прав Бога цього Краю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Краю.

По тази причина те говориха на асирийския цар: Хората, които ти пресели и въдвори в самарийските градове, не знаят начина на служене на местния Бог, затова Той прати лъвове между тях и те ги убиват, понеже не знаят начина на служене на местния Бог.

27 І наказав асирійський цар, говорячи: Відведіть туди одного зо священиків, яких вигнали звідти, і підуть, і осядуть там, і він навчатиме їх права Бога цього краю.

Тогава асирийският цар заповяда: Заведете там един от свещениците, които пленихме оттам; нека идат пак и да се заселят там, и свещеникът нека ги научи как да служат на местния Бог.

28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа.

И така, един от свещениците, които те бяха пленили от Самария, дойде, засели се във Ветил и ги поучаваше как да се боят от Господа.

29 Т а крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у пагірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи.

Обаче хората от всеки народ поставиха свои богове - хората от всеки народ в градовете, където живееха, и ги сложиха в капищата по високите места, които самаряните бяха построили.

30 А вавилоняни зробили Сукот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,

Вавилонските мъже поставиха Сокхот-венот, хутайските мъже - Нергал, ематските мъже - Асима,

31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.

авците - Ниваз и Тартак, а сефаруимците горяха децата си на огън за своите богове Адрамелех и Анамелех.

32 І при тому вони боялися Господа, і настановили собі з-серед себе священиків пагірків, і вони приносили їм жертви в пагірковому місці.

Така те се бояха от Господа и си поставиха свещеници за високите места от всякакъв народ между тях, които служеха за тях в капищата по високите места.

33 В они боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганяли їх.

Бояха се от Господа и служеха на своите богове според обичая на народите, сред които бяха преселени.

34 А ж до цього дня вони роблять за колишнім правом, вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Законом, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я Ізраїля.

Дори до днес постъпват според предишните обичаи: не се боят от Господа, нито постъпват според своите повеления и наредби, нито според закона и заповедта, която Господ даде на потомците на Яков, когото нарече Израел,

35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм,

с които Господ беше сключил завет, като им заповяда: Да не се боите от други богове, нито да им се кланяте, нито да им служите, нито да им жертвате;

36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете приносити жертви.

а от Господа, Който ви изведе от Египетската земя с голяма сила и със здрава ръка, от Него да се боите, на Него да се кланяте и на Него да принасяте жертва.

37 І устави, і права, і Закона, і заповідь, які написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по всі дні, а богів інших не будете боятися.

И да внимавате да изпълнявате винаги наредбите, постановленията, закона и заповедта, които Той написа за вас; а от други богове да не се боите.

38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів,

И да не забравяте завета, който сключих с вас; и да не се боите от други богове.

39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів.

Но от Господа, вашия Бог, да се боите; и Той ще ви избави от ръката на всичките ви неприятели.

40 Т а не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім звичаєм.

Те обаче не послушаха, а постъпваха според предишните си обичаи.

41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовванам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.

И така, тези народи се бояха от Господа и служеха на своите идоли; също и синовете им, и внуците им постъпват до днес така, както постъпваха бащите им.