1 А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських.

А Савел одобряваше убиването му. И в същия ден се повдигна голямо гонение против църквата в Йерусалим; и те всички, с изключение на апостолите, се разпръснаха по юдейските и самарийските околии.

2 І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.

И някои благочестиви човеци погребаха Стефан и ридаха за него твърде много.

3 А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...

А Савел опустошаваше църквата, като влизаше във всяка къща и извличаше мъже и жени, и ги пращаше в тъмница. Филип в Самария

4 Х одили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.

А тези, които се бяха разпръснали, обикаляха и разгласяваха благовестието.

5 О сь Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.

Така Филип слезе в град Самария и им проповядваше Христос.

6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.

И множествата единодушно внимаваха в това, което Филип им говореше, като слушаха всичко и виждаха знаменията, които вършеше.

7 І з багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.

Защото нечистите духове, като викаха със силен глас, излизаха от мнозина, обладани от тях; и мнозина парализирани и куци бяха изцелени,

8 І радість велика в тім місті була!

така че настана голяма радост в онзи град. Симон магьосника

9 Б ув один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.

А имаше отпреди това в града един човек на име Симон, който, като представяше себе си за някаква велика личност, правеше магии и смайваше населението на Самария.

10 Й ого слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!

Той привличаше вниманието на всички, от малък до голям, и хората казваха: Този е така наречената велика Божия сила.

11 Й ого ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством.

И внимаваха в неговите думи, понеже доста време ги беше учудвал с магиите си.

12 Т а коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися.

Но когато повярваха на Филип, който благовестваше Божието царство и името на Исус Христос, кръщаваха се мъже и жени.

13 У вірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.

И самият Симон повярва и като се кръсти, постоянно придружаваше Филип и се удивляваше, като гледаше, че стават знамения и велики дела.

14 Я к зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана.

А апостолите, които бяха в Йерусалим, като чуха, че Самария приела Божието учение, пратиха им Петър и Йоан,

15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли,

които, като слязоха, помолиха се за тях, за да приемат Святия Дух;

16 б о ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.

защото Той не беше слязъл още на нито един от тях; а само бяха кръстени в името на Исус Христос.

17 Т оді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!

Тогава апостолите полагаха ръце на тях и те приемаха Святия Дух.

18 Я к побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,

А Симон, като видя, че с полагането на апостолските ръце се даваше Святият Дух, предложи им пари, като казваше:

19 і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!

Дайте и на мене тази сила, така че на когото положа ръце, да приема Святия Дух.

20 Т а промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!

А Петър му каза: Парите ти да погинат заедно с тебе, защото си помислил да придобиеш Божия дар с пари.

21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.

Ти нямаш нито участие, нито дял в тази работа, защото сърцето ти не е право пред Бога.

22 Т ож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого!

Затова покай се от това твое нечестие и моли се на Господа дано ти се прости този помисъл на сърцето ти;

23 Б о я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди.

понеже виждам, че си изпълнен с горчива жлъч и си вързан в неправда.

24 А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили...

А Симон отговори: Молете се вие на Господа за мене, да не ме постигне нищо от онова, което казахте.

25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях.

А те, след като засвидетелстваха и разгласяваха Господнето учение, се върнаха в Йерусалим, като по пътя проповядваха благовестието в много самарийски села. Филип и етиопецът

26 А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона.

А ангел от Господа говорѝ на Филип: Стани, тръгни на юг, по пътя, който слиза от Йерусалим през пустинята за Газа.

27 І , вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,

И той стана и отиде. И, ето, човек от Етиопия, евнух, велможа на етиопската царица Кандакия, който беше поставен над цялото ѝ съкровище и беше дошъл в Йерусалим да се поклони,

28 в ертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.

на връщане седеше в колесницата си и четеше книгата на пророк Исая.

29 А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.

А Духът каза на Филип: Приближи се и придружи тази колесница.

30 П илип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?

И Филип се завтече и го чу, като четеше книгата на пророк Исая, и каза: Ами разбираш ли каквото четеш?

31 А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.

А той отговори: Как да разбера, ако не ме упъти някой? И помоли Филип да се качи и да седне при него.

32 А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!

А мястото от Писанието, което четеше, беше това: "Като овца бе заведен на клане; и както агне пред стригача си не издава глас, така не отвори устата Си.

33 У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...

В унижение Той бе лишен от правосъдие, а Неговия род - кой ще опише? Защото животът Му се отнема от земята."

34 В ідізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?

И евнухът заговори и каза на Филип: Кажи ми, моля ти се, за кого казва това пророкът - за себе си или за някой друг?

35 А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.

А Филип отвори уста и като започна от това писание, благовести му Исус.

36 І , як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?

И като вървяха по пътя, стигнаха до вода; и евнухът каза: Ето, вода; какво ми пречи да се кръстя?

37 А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!

И Филип каза: Ако вярваш с цялото си сърце, можеш. А той отговори: Вярвам, че Исус Христос е Божият Син.

38 І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.

Тогава заповяда да се спре колесницата; и двамата - Филип и евнухът, влязоха във водата; и той го кръсти.

39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.

А когато излязоха от водата, Господният Дух грабна Филип; и евнухът вече не го видя и радостен продължи пътя си.

40 А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.

А Филип се озова в Азот; и като преминаваше, проповядваше благовестието по всички градове, докато стигна в Цезарея.