1 М удрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

Мъдростта съгради дома си, издяла седемте си стълба,

2 З арізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

закла животните си, смеси виното си и сложи трапезата си.

3 Д івчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

Изпрати слугите си да викат по високите места на града:

4 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

Който е прост, нека се отбие тук. И на безумните казва:

5 Х одіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

Елате, яжте от хляба ми и пийте от виното, което смесих,

6 П окиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

оставете глупостта и живейте, и ходете по пътя на разума.

7 Х то картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

Който поправя присмивателя, навлича на себе си срам; и който изобличава нечестивия, лепва на себе си петно.

8 Н е дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

Не изобличавай присмивателя, да не би да те намрази. Изобличавай мъдрия и той ще те обикне.

9 Д ай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

Давай наставление на мъдрия и той ще стане по-мъдър; учи праведния и ще стане по-учен.

10 С трах Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

Страхът от Господа е начало на мъдростта; и познаването на Святия е разум.

11 б о мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

Защото чрез мене ще се умножат дните ти и ще ти се прибавят години на живот.

12 Я кщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

Ако станеш мъдър, ще бъдеш мъдър за себе си; и ако се присмееш, ти сам ще понасяш.

13 Ж інка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

Безумната жена е бъбрива, проста е и не знае нищо.

14 С ідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

Седи при вратата на къщата си, на стол по високите места на града

15 щ об кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

и кани онези, които минават, които вървят право по пътя си, като им казва:

16 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

Който е прост, нека се отбие тук. А колкото до безумния, на него казва:

17 В ода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

Крадените води са сладки и хляб, който се яде скришом, е вкусен,

18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

но той не знае, че мъртвите са там и че гостите ѝ са в дълбочините на ада.