1 ( 28-69) Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.

Ето думите на завета, който Господ заповяда на Моисей да сключи с израелтяните в Моавската земя, освен завета, който сключи с тях в Хорив.

2 ( 29-1) І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві,

Моисей повика целия Израел и им каза: Вие видяхте всичко, което Господ направи пред вас в Египетската земя, на фараона и на всичките му слуги, и на цялата му земя;

3 ( 29-2) ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,

големите изпитания, които ти видя, знаменията и онези големи чудеса;

4 ( 29-3) та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.

но до този ден Господ не ви даде сърце, за да разбирате, очи, за да виждате и уши, за да слушате.

5 ( 29-4) І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.

А Аз ви дадох за четиридесет години пътуване по пустинята, през което време дрехите ви не овехтяха на вас и обувките на нито един от вас не овехтяха на крака му,

6 ( 29-5) Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш.

хляб не ядохте и вино и сикера не пихте, за да знаете, че Аз съм Господ, вашият Бог.

7 ( 29-6) А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх,

И когато дойдохте на това място, есевонският цар Сион и васанският цар Ог излязоха против нас на бой; а ние ги поразихме,

8 ( 29-7) і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного.

завладяхме земята им и я дадохме за наследство на Рувимовите синове, на Гадовите синове и на половината от Манасиевото племе.

9 ( 29-8) Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.

И така, пазете думите на този завет и ги изпълнявайте, за да успявате във всичко, което правите.

10 ( 29-9) Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,

Днес вие всички стоите пред Господа, вашия Бог - началниците на племената ви, старейшините ви, надзирателите ви, всички израелтяни,

11 ( 29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,

децата ви, жените и чужденецът, който е сред стана ти, от дървосекача ти до водоносеца ти, -

12 ( 29-11) щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,

за да встъпиш в завета на Господа, твоя Бог, и в клетвата, която Господ, твоят Бог, прави днес с тебе,

13 ( 29-12) щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

за да те утвърди днес за Свой народ и Той да ти бъде Бог, както ти е казал и както се е клел на бащите ти, на Авраам, на Исаак и на Яков.

14 ( 29-13) І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,

И аз не сключвам този завет и тази клетва само с вас,

15 ( 29-14) але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.

а както с онези, които днес стоят тук с нас пред Господа, нашия Бог, така и с онези, които днес не са тук с нас

16 ( 29-15) Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,

(защото вие знаете как живеехме в Египетската земя и как минахме между племената, през които пропътувахме;

17 ( 29-16) І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.

и видяхме мерзостите им и дървените им и каменни, сребърни и златни кумири, които са между тях);

18 ( 29-17) Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,

така че да няма между вас мъж или жена, семейство или племе, чието сърце да се отклонява днес от Господа, нашия Бог, за да иде да служи на боговете на онези народи; така че да няма между вас корен, който да ражда отрова и пелин,

19 ( 29-18) щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.

и когато чуе думите на тази клетва, да ласкае себе си в сърцето си и да си каже: Ще живея в мир, макар че ходя с упорито сърце и разорявам поливана земя заедно с безводната.

20 ( 29-19) Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.

Бог няма да му покаже милост, но изведнъж гневът на Господа и ревността Му ще пламнат против този човек; и всяко проклятие, което е написано в тази книга, ще падне върху него и Господ ще изличи името му под небето.

21 ( 29-20) І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.

Господ ще го отдели от всички Израелеви племена за погибел според всички проклятия на завета, написан в тази книга на закона.

22 ( 29-21) І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:

А идващото поколение, синовете ви, които ще дойдат след вас, и чужденецът, който дойде от далечна земя, когато видят пораженията, нанесени на онази земя, и язвите, които Господ е изпратил в нея, ще кажат:

23 ( 29-22) сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.

Цялата земя е изгорена със сяра и сол и нито се сее, нито покълват посеви, и никаква трева не пониква на нея, както при съсипването на Содом и Гомор, на Адма и Севоим, които Господ съсипа в гнева Си и в яростта Си.

24 ( 29-23) І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?

Всички народи ще кажат: Защо Господ направи така на тази земя? Какво значи огънят на този голям гняв?

25 ( 29-24) І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.

Тогава ще им отговорят: Защото изоставиха завета на Господа, Бога на бащите си, който Той сключи с тях, когато ги изведе от Египетската земя,

26 ( 29-25) І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.

и отидоха и служиха на други богове, и им се поклониха - богове, които не знаеха и които Той не беше им дал,

27 ( 29-26) І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.

затова гневът на Господа пламна против тази земя, за да докара върху нея всички проклятия, които са написани в тази книга.

28 ( 29-27) І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.

И Господ ги изкорени от земята им с гняв, с ярост и с люто възмущение и ги прати в друга земя, където са днес.

29 ( 29-28) Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.

Скритото принадлежи на Господа, нашия Бог, а откритото принадлежи на нас и на синовете ни до века, за да изпълняваме всички думи на този закон.