1 П салом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

(По слав. 37.) Давидов псалом, за спомен. Господи, в негодуванието Си не ме изобличавай и в гнева Си не ме наказвай.

2 ( 38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

Защото стрелите Ти се забиха в мен и ръката Ти тежи на мене.

3 ( 38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

Няма здраве в тялото ми поради Твоя гняв; няма спокойствие в костите ми поради моя грях.

4 ( 38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

Защото беззаконията ми превишиха главата ми; като тежък товар натегнаха на мене.

5 ( 38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

Смърдят и гноясват раните ми поради безумието ми.

6 ( 38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

Превит съм и съвсем се сгърбих; цял ден ходя нажален.

7 ( 38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

Защото всичките ми вътрешности са запалени и няма здраве в тялото ми,

8 ( 38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

изнемощях и премного съм смазан, охкам поради безпокойствието на сърцето си.

9 ( 38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

Господи, известно е пред Тебе всичкото ми желание и стенанието ми не е скрито от Тебе.

10 ( 38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

Сърцето ми туптя, силата ми ме оставя, а светлината на очите ми - и тя не е в мене.

11 ( 38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

Приятелите ми и близките ми странят от язвата ми и роднините ми стоят надалеч.

12 ( 38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

Също и онези, които искат живота ми, слагат примки за мен; онези, които желаят злото ми, говорят пакостни неща и измислят лъжи цял ден.

13 ( 38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

Но аз, като глух, не чувам и съм като ням, който не отваря устата си.

14 ( 38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

Да! Като човек съм, който не чува, в чиято уста няма изобличения.

15 ( 38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

Понеже на Тебе, Господи, се надявам, Ти ще отговориш, Господи, Боже мой;

16 ( 38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

защото казах: Да не тържествуват над мене, да не се големеят над мене, когато се подхлъзне кракът ми.

17 ( 38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

Защото съм близо да падна и скръбта ми е винаги пред мене;

18 ( 38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

понеже аз ще призная беззаконието си, ще тъжа за греха си.

19 ( 38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

Но моите неприятели са пъргави и силни. И онези, които несправедливо ме мразят, се умножиха.

20 ( 38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

Също и онези, които въздават зло за добро, ми се противят, понеже следвам доброто.

21 ( 38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,

Да не ме изоставиш, Господи; Боже мой, да не се отдалечиш от мене.

22 ( 38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

Бързай да ми помогнеш, Господи, спасителю мой.