1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

(По слав. 68.) За първия певец, по криновете, Давидов псалом. Избави ме, Боже; защото водите стигнаха до душата ми.

2 ( 69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Потъвам в дълбока тиня, където няма твърдо място да стъпя; стигнах в дълбоки води, където потопът ме покрива;

3 ( 69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

изнемогвам от викане; гърлото ми е изсъхнало; очите ми чезнат, докато чакам моя Бог.

4 ( 69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Тези, които ме мразят без причина, се умножиха повече от космите на главата ми; укрепиха се моите погубители, които несправедливо са мои неприятели; тогава ме заставиха да върна онова, което не бях грабнал.

5 ( 69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Боже, Ти знаеш безумието ми; и прегрешенията ми не са скрити от Тебе.

6 ( 69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Господи Йехова на Силите, да не се посрамят покрай мен онези, които Те чакат; Боже Израелев, да не се опозорят покрай мен онези, които Те търсят.

7 ( 69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Защото заради Тебе претърпях поругание, срам покри лицето ми.

8 ( 69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Чужд станах на братята си и непознат на синовете на майка ми.

9 ( 69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

Защото ревността за Твоя дом ме изяде и укорите на онези, които укоряват Тебе, паднаха върху мене.

10 ( 69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Когато плачех в душата си с пост, това ми стана за укор;

11 ( 69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

когато облякох вретище за дреха, им станах за поговорка.

12 ( 69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

За мене приказват седещите при портата; и аз станах песен на пияниците.

13 ( 69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

Но аз към Теб отправям молитвата си, Господи, в благоприятно време; Боже, послушай ме според голямата Твоя милост, според верността на Твоето спасение.

14 ( 69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Избави ме от тинята, за да не потъна; нека бъда избавен от онези, които ме мразят, и от дълбоките води.

15 ( 69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Не давай да ме завлече устремът на водите, нито да ме погълне дълбочината; и не давай ямата да затвори устието си над мене.

16 ( 69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Послушай ме, Господи, защото е благо Твоето милосърдие; според многото Твои благи милости погледни към мен;

17 ( 69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

и не скривай лицето Си от слугата Си, понеже съм в утеснение; бързо ме послушай.

18 ( 69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Приближи се към душата ми и я изкупи; изкупи ме поради неприятелите ми.

19 ( 69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Ти знаеш как ме укоряват, как ме посрамват и ме опозоряват; пред Тебе са всичките мои противници.

20 ( 69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

Укор съкруши сърцето ми и съм много отпаднал; и чаках да ме пожали някой, но нямаше никой - и утешители, но не намерих.

21 ( 69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

И дадоха ми жлъчка за ядене и в жаждата ми ме напоиха с оцет.

22 ( 69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Трапезата им пред тях нека им стане примка и когато са в мир, нека стане клопка.

23 ( 69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Да се помрачат очите им, за да не видят; и направѝ чреслата им непрестанно да се тресат.

24 ( 69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Излей върху тях негодуванието Си; и пламъкът на гнева Ти нека ги постигне.

25 ( 69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Жилището им да запустее и в шатрите им да няма кой да живее.

26 ( 69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Защото те гонят онзи, когото Ти си поразил, и говорят за болката на онези, които Ти си наранил.

27 ( 69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

Приложи беззаконие към беззаконието им; и да не участват в Твоята правда.

28 ( 69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Да се изличат от книгата на живота и с праведните да не се запишат.

29 ( 69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

А мене, който съм сиромах и оскърбен, да ме възвиси, Боже, Твоето спасение.

30 ( 69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Ще хваля името на Бога с песен и ще Го възвелича с хваления;

31 ( 69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

и това ще угоди на Господа повече от вол - от теле, имащо рога и копита.

32 ( 69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Смирените ще видят и ще се зарадват; и вие, които търсите Бога, вашето сърце ще се съживи.

33 ( 69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Защото Господ слуша немощните и затворниците Си не презира.

34 ( 69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

Нека Го хвалят небето и земята, моретата и всичко, което се движи в тях.

35 ( 69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

Защото Бог ще избави Сион и ще съгради Юдовите градове; и народът Му ще се засели там и ще го владее.

36 ( 69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

Още и потомството на слугите Му ще го наследи и онези, които обичат името Му, ще живеят в него.