1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Dumnezeule, scapă-mă, căci mi-au ajuns apele până la gât!

2 ( 69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Mă afund în mâl, nu mai găsesc loc tare; intru în adâncurile apei şi mă înghit şuvoaiele.

3 ( 69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

Am obosit strigând, mi s-a uscat gâtul; mi se topesc ochii tânjind după Dumnezeul meu.

4 ( 69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Cei ce mă urăsc fără motiv sunt mai mulţi decât perii capului meu, mulţi sunt cei ce vor să mă piardă, duşmani ai mei fără temei. Trebuie să dau înapoi ce nu am furat.

5 ( 69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Dumnezeule, Tu-mi cunoşti nechibzuinţa, păcatele mele nu-Ţi sunt ascunse.

6 ( 69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Fie ca cei ce nădăjduiesc în Tine să nu se ruşineze din pricina mea, Stăpâne, Doamne al Oştirilor, fie ca cei ce Te caută să nu roşească din pricina mea, Dumnezeule al lui Israel!

7 ( 69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Din pricina Ta port eu ocara, şi dezonoarea mi-a acoperit faţa.

8 ( 69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Sunt considerat un străin de către fraţii mei, un venetic de către fiii mamei mele,

9 ( 69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

căci râvna pentru Casa Ta mă mistuie şi ocările celor ce Te ocărăsc au căzut peste mine!

10 ( 69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Când plâng şi postesc, ei mă batjocoresc.

11 ( 69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

Când îmbrac sacul de jale, ei mă fac de pomină.

12 ( 69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Cei ce stau la poarta cetăţii mă vorbesc, cei ce se îmbată cântă despre mine.

13 ( 69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

Totuşi eu tot Ţie mă voi ruga, Doamne, pentru vremea bunăvoinţei Tale. Dumnezeule, în marea Ta îndurare, răspunde-mi cu izbăvirea Ta sigură!

14 ( 69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Izbăveşte-mă din noroi, să nu mă afund! Să fiu izbăvit de cei ce mă urăsc şi de adâncurile apei!

15 ( 69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Şuvoaiele apelor să nu mă ducă, să nu mă înghită adâncul, să nu se închidă deasupra-mi gura gropii!

16 ( 69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Doamne, răspunde-mi, căci îndurarea Ta este atât de bună! După mila Ta cea mare, întoarce-Ţi faţa spre mine!

17 ( 69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

Nu-Ţi ascunde faţa de robul Tău, căci sunt în necaz, ci răspunde-mi degrabă!

18 ( 69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Apropie-Te de sufletul meu şi răscumpără-mi-l! Din pricina celor ce mă urăsc, scapă-mă!

19 ( 69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Tu cunoşti ocara mea, ruşinea mea, dezonoarea mea şi pe toţi duşmanii mei.

20 ( 69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

Ocara mi-a frânt inima, mi-a îmbolnăvit-o. Tânjesc după compasiune, dar nu este, după mângâietori, dar nu-i găsesc.

21 ( 69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Ci ei îmi pun în mâncare venin, iar pentru setea mea îmi dau să beau oţet.

22 ( 69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Să li se prefacă într-o cursă masa întinsă înaintea lor, iar bunăstarea – într-un laţ!

23 ( 69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Să li se întunece ochii ca să nu mai vadă! Fă să li se clatine mereu coapsele!

24 ( 69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Varsă-Ţi furia peste ei şi să-i ajungă mânia Ta aprinsă!

25 ( 69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Fie-le locuinţa pustiită şi nimeni să nu mai locuiască în corturile lor!

26 ( 69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Şi aceasta pentru că ei urmăresc pe cel lovit de Tine şi povestesc suferinţa celor răniţi de Tine.

27 ( 69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

Adaugă alte nelegiuiri la nelegiuirile lor şi fă să nu ajungă la dreptatea Ta!

28 ( 69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Şterge-i din Cartea celor vii şi nu-i scrie alături de cei drepţi!

29 ( 69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

Eu însă sunt necăjit şi îndurerat; fie ca mântuirea Ta, Dumnezeule, să mă pună la adăpost într-un loc înalt!

30 ( 69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Atunci voi lăuda prin cântec Numele lui Dumnezeu şi-L voi mări prin mulţumiri!

31 ( 69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

Acest lucru va fi mai plăcut Domnului decât un bou sau un viţel cu coarne şi copite.

32 ( 69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Cei necăjiţi vor vedea şi se vor bucura. Trăiască inima voastră, a celor ce căutaţi pe Dumnezeu,

33 ( 69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

căci Domnul ascultă pe cei sărmani şi nu-i dispreţuieşte pe cei luaţi captivi dintre ai Lui!

34 ( 69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

Să-L laude cerul şi pământul, mările şi tot ce mişună prin ele,

35 ( 69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

căci Dumnezeu va mântui Sionul şi va construi cetăţile lui Iuda! Ei vor locui acolo şi le vor moşteni;

36 ( 69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

urmaşii robilor Săi le vor moşteni şi cei ce iubesc Numele Lui vor locui acolo.