1 І Йов далі вів мову свою та й казав:

Iov şi-a continuat discursul şi a zis:

2 Я к живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

„Viu este Dumnezeu, Care nu-mi dă dreptate, Cel Atotputernic, Care mi-a amărât sufletul,

3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

că atâta vreme cât am suflare, cât am suflarea lui Dumnezeu în nările mele,

4 н еправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

buzele mele nu vor rosti vreo nedreptate şi limba mea nu va spune nimic înşelător.

5 Б орони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

Departe de mine gândul să vă dau dreptate; îmi voi apăra integritatea până îmi voi da suflarea!

6 з а свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

Îmi voi susţine neclintit dreptatea, inima nu mă va mustra pentru nici una din zilele mele.

7 н ехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

Fie ca duşmanul meu să se poarte ca cel rău şi împotrivitorul meu ca cel nedrept.

8 Я ка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

Ce nădejde mai are cel lipsit de evlavie când Dumnezeu îi taie firul vieţii, când Dumnezeu îi ia viaţa?

9 Ч и Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

Îi va auzi Dumnezeu strigătul când va veni necazul asupra lui?

10 Ч и буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

Se va desfăta el în Cel Atotputernic? Va chema el pe Dumnezeu în orice vreme?

11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

Vă voi învăţa despre puterea lui Dumnezeu! Nu vă voi ascunde căile Celui Atotputernic.

12 т аж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

Voi înşivă aţi văzut toate acestea. De ce atunci toată vorbirea aceasta fără rost?

13 Т ака доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

Aceasta este partea dată de Dumnezeu celui rău şi moştenirea dată de Cel Atotputernic celui asupritor.

14 Я к розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

Dacă i se înmulţesc copiii, soarta lor este sabia şi urmaşii lui nu vor avea niciodată mâncare de ajuns.

15 П озосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

Ciuma îi va îngropa urmaşii, iar văduvele acestora nu-i vor jeli.

16 Я кщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

Deşi el adună argintul precum adună ţărâna şi hainele precum grămezile de lut,

17 т о він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

lucrurile pe care el le strânge le va îmbrăca cel drept, iar cel nevinovat va împărţi argintul lui.

18 В ін будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

Casa zidită de el este ca cea a unei molii, ca o colibă făcută de un străjer.

19 в ін лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

Când se culcă e bogat, dar nu va mai fi aşa; când îşi deschide ochii toate s-au dus.

20 С трахіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

Spaimele îl cuprind ca un şuvoi; o vijelie îl smulge în timpul nopţii.

21 с хідній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

Vântul de răsărit îl ia şi îl duce, îl smulge din locul său ca o furtună.

22 О це все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

Vuieşte asupra lui fără milă când el fuge grăbit de puterea lui.

23 С воїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

Îi bate din palme în derâdere şi-l goneşte cu glas şuierător.