1 Н е вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.

Nu te lăuda cu ziua de mâine căci nu ştii ce poate aduce o zi!

2 Н ехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

Să te laude altul, nu gura ta, un străin, nu buzele tale!

3 К аміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

Piatra este grea şi nisipul este greu, dar supărarea provocată de un prost este mai grea decât amândouă.

4 Л ютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

Furia este nemiloasă şi mânia este cumplită, dar cine poate sta în faţa geloziei?

5 Л іпше відкрите картання, ніж таємна любов.

Mai bine o mustrare pe faţă, decât o dragoste ascunsă!

6 П обої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

Rănile făcute de un prieten dovedesc credincioşie, dar sărutările unui duşman sunt din abundenţă.

7 С ита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.

Sătulul calcă în picioare mierea, dar pentru cel flămând orice lucru amar este dulce.

8 Я к птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

Ca o pasăre care rătăceşte de la cuibul ei, aşa este omul plecat din căminul lui.

9 О лива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

Uleiul şi parfumul înveselesc inima, iar cuvintele unui prieten care sfătuieşte din suflet sunt dulci.

10 Д руга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

Nu-l părăsi pe prietenul tău şi nici pe prietenul tatălui tău şi nu intra în casa fratelui tău în ziua necazului tău; mai bine un vecin aproape decât un frate departe.

11 Б удь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

Fiul meu, fii înţelept şi înveseleşte-mi inima, căci astfel voi putea răspunde celui ce mă dispreţuieşte!

12 М удрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

Omul prudent vede pericolul şi se ascunde, dar nesăbuiţii merg înainte şi au de suferit.

13 В ізьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

Ia-i haina celui ce a girat pentru un străin şi ţine-o garanţie dacă a girat pentru o străină!

14 Х то сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

Binecuvântarea semenului cu voce tare dis-de-dimineaţă este socotită ca un blestem.

15 Р инва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:

O picurare continuă într-o zi ploioasă şi o soţie cicălitoare sunt tot una:

16 х то хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.

cine încearcă s-o oprească parcă ar opri vântul şi parcă ar apuca untdelemnul cu mâna!

17 Я к гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.

După cum fierul ascute fierul, tot astfel şi omul însuşi îl face mai ager pe semenul său.

18 С торож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

Cine îngrijeşte de un smochin îi va mânca roadele şi cine are grijă de stăpânul său va fi preţuit.

19 Я к лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.

După cum apa reflectă o faţă, tot astfel şi inima omului îl reflectă pe om.

20 Ш еол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.

Aşa cum Locuinţa Morţilor şi Locul Nimicirii nu se satură niciodată, nici ochii omului nu se pot sătura.

21 Щ о для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.

Creuzetul este pentru argint şi cuptorul pentru aur, dar un om este testat de lauda pe care o primeşte.

22 Х оч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

Chiar dacă ai pisa un prost cu pisălogul în piuă, printre grăunţe, tot nu vei putea îndepărta prostia de la el.

23 Д обре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,

Îngrijeşte-ţi bine turmele şi dă atenţie cirezilor tale,

24 б о багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

pentru că nici bogăţiile nu sunt veşnice şi nici coroana nu ţine pe vecie!

25 П оявилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,

După ce este îndepărtat fânul, şi iarba nouă se arată, iar iarba de pe dealuri este strânsă,

26 б удуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,

mieii vor fi pentru îmbrăcăminte, şi ţapii pentru plata câmpului.

27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.

Vei avea lapte de capră suficient pentru hrana ta, a familiei tale şi pentru întreţinerea slujnicelor tale.