1 Л іпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Mai mult preţuieşte un sărac care umblă în integritate decât cel cu buze stricate şi prost.

2 Т еж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Nu este bine să ai râvnă fără cunoaştere, nici să fii pripit şi să greşeşti calea.

3 Г лупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Prostia unui om îi suceşte calea, şi apoi inima lui se înfurie împotriva Domnului.

4 М аєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Bogăţia aduce mulţi prieteni, dar săracul este părăsit de prietenul lui.

5 С відок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Martorul fals nu va rămâne nepedepsit şi cel ce spune minciuni nu va scăpa.

6 Б агато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Mulţi imploră favoarea unui om generos şi oricine este prieten cu cel ce dă daruri.

7 Б ідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Toate rudele îl părăsesc pe cel sărac; cu cât mai mult se depărtează prietenii lui de el! El îndreaptă spre ei cereri, dar ei nu sunt de găsit.

8 Х то ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Cine dobândeşte înţelepciunea îşi iubeşte sufletul; cine păstrează priceperea va găsi ce este bine.

9 С відок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Martorul fals nu va rămâne nepedepsit şi cel ce spune minciuni va pieri.

10 Н е лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Celui prost nu-i stă bine să trăiască în lux, cu atât mai puţin unui sclav să domnească peste prinţi.

11 Р озум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Chibzuinţa unui om îi dă răbdare; este o onoare pentru el să treacă peste o insultă.

12 Г нів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Mânia regelui este ca răcnetul unui leu, dar bunăvoinţa lui este ca roua ierbii.

13 С ин безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Un fiu prost este ruina tatălui său şi o soţie cicălitoare este ca o picurare continuă.

14 Х ата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Casa şi averea sunt o moştenire de la părinţi, dar o soţie chibzuită este de la Domnul.

15 Л інощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Lenea te cufundă într-un somn adânc şi omul trândav suferă de foame.

16 Х то заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Cine ascultă îndrumările îşi protejează viaţa, dar cine este neatent asupra căilor lui va muri.

17 Х то милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Cine are milă de sărac Îl împrumută pe Domnul, iar El îi va răsplăti binefacerea.

18 К артай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Disciplinează-ţi fiul cât mai este încă speranţă, dar nu-i dori moartea.

19 Л юдина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Omul înfuriat trebuie să-şi ia pedeapsa, căci dacă-i treci cu vederea fapta, va trebui să faci din nou lucrul acesta.

20 С лухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Ascultă sfatul şi primeşte învăţătura ca să fii înţelept pentru restul zilelor tale!

21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Multe sunt planurile în inima omului, dar hotărârea Domnului este cea care rămâne în picioare.

22 З добуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Ceea ce oamenii doresc să vadă într-un om este bunătatea lui. Este mai bine să fii sărac decât mincinos.

23 С трах Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Frica de Domnul duce la viaţă, iar cel ce o are se odihneşte mulţumit, fără să fie atins de rău.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Leneşul îşi vâră mâna în blid şi n-o mai duce înapoi la gură.

25 Я к битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Bate pe batjocoritor şi cel nesăbuit va învăţa prudenţa; mustră pe cel priceput şi va înţelege cunoaşterea.

26 Х то батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Cine îşi jefuieşte tatăl şi îşi alungă mama este un fiu care aduce ruşine şi dispreţ.

27 п ерестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Fiule, dacă vei înceta să mai asculţi învăţătura, te vei îndepărta de cuvintele cunoştinţei!

28 С відок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Un martor corupt îşi bate joc de justiţie şi gura celor răi înghite nedreptatea.

29 Н а насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

Pedepsele sunt pregătite pentru batjocoritori şi loviturile pentru spatele proştilor.