1 Н е завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

Nu invidia pe oamenii răi şi nu dori să fii cu ei,

2 б о їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

căci inima lor plăsmuieşte violenţă, iar buzele lor vorbesc despre cum să facă necaz.

3 Д ім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

Prin înţelepciune este construită o casă şi prin pricepere este consolidată;

4 А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

prin cunoştinţă sunt umplute odăile ei cu tot felul de bogăţii preţioase şi plăcute.

5 М удрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

Un om înţelept este puternic şi cel priceput îşi măreşte puterea,

6 Т ому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

căci pentru a purta un război ai nevoie de călăuzire şi pentru a avea biruinţă – de un mare număr de sfetnici.

7 Д ля безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

Înţelepciunea este prea înaltă pentru un prost; la poarta cetăţii el nu va avea nimic de spus.

8 Х то чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

Cine unelteşte să facă rău va fi numit intrigant.

9 З амір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

Planul prostiei este păcat şi cel batjocoritor este o urâciune înaintea oamenilor.

10 Я кщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

Dacă te clatini în ziua necazului, mică îţi este puterea.

11 Р ятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

Salvează-i pe cei duşi la moarte şi nu te îndepărta de cei ce sunt aproape să fie măcelăriţi!

12 Я кщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

Dacă spui: „Ah! n-am ştiut lucrul acesta!“ crezi că nu vede Cel Ce cântăreşte inimile? Nu va cunoaşte Cel Ce veghează asupra vieţii tale şi nu va răsplăti El fiecăruia după faptele lui?

13 Ї ж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

Fiul meu, mănâncă miere căci este bună şi mierea din fagure este dulce pentru gustul tău!

14 о так мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

Să ştii, de asemenea, că înţelepciunea este dulce pentru sufletul tău; dacă o găseşti, ai un viitor, iar speranţa nu-ţi va fi frântă.

15 Н е чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

Răule, nu pândi locuinţa celui drept şi nu plănui distrugerea sălaşului său,

16 б о праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

căci cel drept de şapte ori cade şi se ridică iarăşi, dar cei răi vor fi prăbuşiţi de nenorocire.

17 Н е тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

Nu te bucura când cade duşmanul tău şi să nu ţi se înveselească inima când se împiedică,

18 щ об Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

ca nu cumva să vadă Domnul, să nu-i placă şi să-Şi întoarcă mânia de la el!

19 Н е пались на злочинців, не заздри безбожним,

Nu te tulbura din cauza oamenilor răi şi nu fi invidios pe cei răi,

20 б о злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

căci cel rău nu are nici un viitor, iar candela celor răi se va stinge!

21 Б ійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

Fiul meu, teme-te de Domnul şi de rege şi nu te însoţi cu rebelii,

22 б о погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

căci distrugerea lor va veni pe neaşteptate şi cine poate şti sfârşitul pe care-l vor aduce cei doi? Alte proverbe ale înţelepţilor

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

Următoarele sunt, şi ele, spusele înţelepţilor. Nu este bine să fii părtinitor la judecată.

24 Х то буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

Oricine spune celui vinovat: „Tu eşti nevinovat!“, va fi blestemat de popoare şi detestat de neamuri.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

Celor ce mustră vinovăţia le va merge bine şi o mare binecuvântare va veni peste ei.

26 М ов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

Un răspuns sincer este ca un sărut pe buze.

27 П риготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

Termină-ţi munca de afară, pregăteşte-ţi terenul, şi după aceea, construieşte-ţi casa!

28 Н е будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

Nu mărturisi fără motiv împotriva semenului tău şi nu înşela cu buzele tale.

29 Н е кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

Nu spune: „Îi voi face cum mi-a făcut şi el mie, îi voi răsplăti după faptele lui!“

30 Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

Am trecut pe lângă ogorul unui leneş şi pe lângă via unui om nechibzuit:

31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

era plină de spini, pământul era acoperit cu buruieni, iar zidul de piatră era prăbuşit.

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

Am luat aminte la ce am observat şi am tras învăţătură din ce am văzut:

33 Щ е трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

să mai dormi puţin, să mai aţipeşti puţin, să mai încrucişezi puţin mâinile ca să dormi …,

34 і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...

şi sărăcia vine peste tine ca un hoţ, iar lipsa – ca un om înarmat.