1 І скликав Він Дванадцятьох, і дав їм силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги.

Isus i-a chemat pe cei doisprezece, le-a dat putere şi autoritate asupra tuturor demonilor şi să vindece bolile,

2 І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.

apoi i-a trimis să proclame Împărăţia lui Dumnezeu şi să-i vindece (pe cei neputincioşi).

3 І промовив до них: Не беріть нічого в дорогу: ані палиці, ані торби, ні хліба, ні срібла, ані майте по двоє убрань.

El le-a zis: „Să nu luaţi nimic cu voi pe drum – să nu luaţi nici toiag, nici traistă, nici pâine, nici bani şi să nu aveţi două tunici!

4 І в який дім увійдете, зоставайтеся там, і звідти відходьте.

În orice casă intraţi, rămâneţi acolo şi din locul acela să plecaţi!

5 А як хто вас не прийме, то, виходячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших порох на свідчення супроти них.

Şi oriunde nu vă vor primi, scuturaţi-vă praful de pe picioare când ieşiţi din cetatea aceea, drept mărturie împotriva lor!“

6 І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Новину та всюди вздоровляючи.

Ei au plecat şi au călătorit prin sate, vestind Evanghelia şi înfăptuind vindecări pretutindeni.

7 А Ірод тетрарх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,

Tetrarhul Irod a auzit despre toate câte se întâmplaseră şi era nedumerit, pentru că unii ziceau că Ioan fusese înviat din morţi.

8 а інші, що Ілля то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.

Alţii ziceau că s-a arătat Ilie, iar alţii că a înviat vreun profet dintre cei din vechime.

9 Т оді Ірод сказав: Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі? І він намагався побачити Його.

Dar Irod a zis: „Pe Ioan l-am decapitat. Deci Cine este Acesta despre Care aud asemenea lucruri?“ Şi căuta să-L vadă. Isus hrăneşte peste cinci mii de oameni

10 А коли повернулись апостоли, вони розповіли Йому, що зробили. І Він їх узяв, та й пішов самотою на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаіда.

Când s-au întors, apostolii I-au povestit lui Isus tot ce au făcut. El i-a luat deoparte şi s-au retras, doar ei singuri, spre o cetate numită Betsaida.

11 А як люди довідалися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровляв, хто потребував уздоровлення.

Dar mulţimile au aflat lucrul acesta şi L-au urmat. El le-a primit bine, le-a vorbit despre Împărăţia lui Dumnezeu şi i-a vindecat pe cei care aveau nevoie de vindecare.

12 А день став схилятися. І Дванадцятеро підійшли та й сказали Йому: Відпусти вже людей, нехай вони йдуть у довколишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлюдному!

Fiindcă ziua se apropia de sfârşit, cei doisprezece au venit la El şi I-au zis: – Dă drumul mulţimii să meargă prin satele dimprejur şi prin cătune ca să găsească găzduire şi provizii, pentru că aici ne aflăm într-un loc pustiu!

13 А Він їм сказав: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали: Немає в нас більше, як п'ятеро хліба й дві рибі. Хіба підемо та купимо поживи для всього народу цього.

Însă El le-a zis: – Daţi-le voi să mănânce! Ei I-au răspuns: – N-avem cu noi mai mult de cinci pâini şi doi peşti; numai dacă nu ne ducem noi să cumpărăm merinde pentru tot poporul aceasta!

14 Б о було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до учнів Своїх: Розсадіть їх рядами по п'ятидесяти.

Căci erau aproape cinci mii de bărbaţi. Isus le-a zis ucenicilor Săi: – Puneţi-i să se aşeze în grupuri (cam) de câte cincizeci!

15 І зробили отак, і всіх їх розсадили.

Ei au făcut întocmai – i-au pus pe toţi să se aşeze.

16 І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали народові.

Isus a luat cele cinci pâini şi cei doi peşti şi, privind spre cer, a rostit binecuvântarea, le-a frânt şi apoi le-a dat ucenicilor ca să le împartă mulţimii.

17 І всі їли й наситились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять кошів...

Au mâncat toţi şi s-au săturat; şi s-au strâns douăsprezece coşuri cu firimiturile rămase. Mărturisirea de credinţă a lui Petru

18 І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають?

Într-o zi, în timp ce se ruga singur deoparte, cu El fiind doar ucenicii, Isus i-a întrebat: – Cine zic mulţimile că sunt Eu?

19 В они ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків.

Ei au răspuns: – Unii zic că eşti Ioan Botezătorul, alţii zic că eşti Ilie, iar alţii zic că un profet dintre cei din vechime a înviat.

20 А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого!

– Dar voi cine ziceţi că sunt Eu? i-a mai întrebat El. Petru a răspuns: – Cristosul lui Dumnezeu! Isus vorbeşte despre moartea şi învierea Sa

21 В ін же їм заказав, і звелів не казати нікому про це.

Însă Isus i-a avertizat şi le-a poruncit să nu spună nimănui acest lucru,

22 І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!

zicând: – Fiul Omului trebuie să sufere mult şi să fie respins de către bătrâni, de către conducătorii preoţilor şi de către cărturari, să fie omorât, iar a treia zi să fie înviat. Preţul uceniciei

23 А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.

Apoi le-a spus tuturor: – Dacă vrea cineva să vină după Mine, să se lepede de sine, să-şi ia crucea în fiecare zi şi să Mă urmeze!

24 Б о хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже.

Căci oricine vrea să-şi salveze viaţa o va pierde, dar cel ce-şi pierde viaţa pentru Mine, acela o va salva.

25 Я ка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе?

Şi la ce i-ar folosi unui om să câştige întreaga lume, dacă s-ar distruge sau s-ar pierde pe sine însuşi?

26 Б о хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Анголів.

Căci celui ce îi va fi ruşine de Mine şi de cuvintele Mele, de acela Îi va fi ruşine şi Fiului Omului când va veni în slava Sa, a Tatălui şi a sfinţilor îngeri.

27 П равдиво ж кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого.

Adevărat vă spun că sunt unii dintre cei ce stau aici care nu vor gusta moartea înainte de a vedea Împărăţia lui Dumnezeu. Schimbarea la faţă

28 І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору.

Cam la opt zile după cuvintele acestea, Isus i-a luat cu Sine pe Petru, pe Iacov şi pe Ioan şi au urcat pe munte ca să se roage.

29 І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча.

În timp ce se ruga, I s-a schimbat înfăţişarea feţei, iar hainele Lui au devenit strălucitor de albe.

30 І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля,

Şi iată că doi bărbaţi stăteau de vorbă cu El – erau Moise şi Ilie,

31 щ о з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити.

care se arătaseră în slavă. Ei vorbeau despre exodul Lui, pe care urma să-l ducă la îndeplinire în Ierusalim.

32 А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому.

Petru şi cei ce erau cu el erau îngreunaţi de somn, dar când s-au trezit bine au văzut slava Lui şi pe cei doi bărbaţi care stăteau împreună cu El.

33 І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі! Він не знав, що говорить...

Chiar când aceştia se despărţeau de El, Petru I-a zis lui Isus: „Stăpâne, este bine să fim aici! Să facem trei corturi: unul pentru Tine, unul pentru Moise şi unul pentru Ilie!“ Nu ştia ce zice.

34 А як він говорив це, насунула хмара та їх заслонила. І вони полякались, як стали ті входити в хмару.

În timp ce spunea el aceste lucruri, a venit un nor şi i-a acoperit. Când au intrat în nor, s-au înspăimântat.

35 І почувся ось голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

Şi din nor s-a auzit un glas care zicea: „Acesta este Fiul Meu, pe Care L-am ales! De El să ascultaţi!“

36 А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовчали, і нікому нічого тих днів не казали, що бачили.

Când s-a auzit glasul, Isus se afla acolo singur. Ei au păstrat tăcerea şi n-au spus nimănui nimic, în zilele acelea, despre lucrurile pe care le văzuseră. Ucenicii nu pot vindeca un copil demonizat

37 А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його натовп великий.

În ziua următoare, când au coborât de pe munte, o mare mulţime de oameni L-a întâmpinat pe Isus.

38 І закричав ось один чоловік із народу й сказав: Учителю, благаю Тебе, зглянься над сином моїм, бо одинак він у мене!

Şi iată că un bărbat din mulţime a strigat: – Învăţătorule, Te rog să priveşti cu îndurare la fiul meu, căci este singurul meu fiu!

39 А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той піну пускає. І, вимучивши він його, насилу відходить.

Un duh îl apucă dintr-odată şi imediat el începe să strige; duhul îi provoacă convulsii şi spume la gură şi cu greu pleacă de la el, lăsându-l zdrobit!

40 І учнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли.

I-am rugat pe ucenicii Tăi să-l scoată, dar n-au putut!

41 А Ісус відповів і промовив: О, роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи свого сина сюди!

Isus a răspuns: – O, generaţie necredincioasă şi pervertită! Până când voi mai fi cu voi şi vă voi mai suferi? Adu-l aici pe fiul tău!

42 А як той іще йшов, демон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, і вздоровив дитину, і віддав її батькові її.

Chiar în timp ce venea, demonul l-a trântit la pământ şi i-a provocat convulsii. Dar Isus a poruncit duhului necurat, l-a vindecat pe băiat şi l-a dat înapoi tatălui său.

43 І всі дивувалися величі Божій! А як усі дивувались усьому, що чинив був Ісус, Він промовив до учнів Своїх:

Toţi au rămas uimiţi de măreţia lui Dumnezeu. Isus vorbeşte din nou despre moartea şi învierea Sa În timp ce toţi se mirau de tot ceea ce făcea El, Isus le-a zis ucenicilor Săi:

44 В кладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук...

„Ascultaţi cu atenţie aceste cuvinte: Fiul Omului urmează să fie trădat în mâinile oamenilor.“

45 П роте не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запитати про це слово.

Ei însă n-au priceput aceste vorbe, pentru că înţelesul lor era ascuns de ei, ca să nu le înţeleagă; şi se temeau să-L întrebe despre lucrul acesta. Cine este cel mai mare?

46 І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?

Apoi s-a iscat o ceartă între ei cu privire la cine este cel mai mare dintre ei.

47 А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.

Dar Isus, cunoscând gândul inimii lor, a luat un copilaş, l-a pus să stea lângă El

48 І промовив до них: Як хто прийме дитину оцю в Ім'я Моє, Мене він приймає, а як хто Мене прийме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма, той великий!

şi le-a zis: „Oricine primeşte acest copilaş în Numele meu, pe Mine Mă primeşte, iar cel ce Mă primeşte pe Mine Îl primeşte pe Cel Ce M-a trimis pe Mine. Căci cine este cel mai mic dintre voi toţi, acela este cel mai mare.“ De partea lui Isus

49 А Іван відповів і сказав: Учителю, ми бачили одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм демонів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить.

Ioan a zis: – Stăpâne, noi am văzut pe cineva care scotea demoni în Numele Tău şi l-am oprit, pentru că nu ne urma.

50 І сус же йому відказав: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!

Isus i-a răspuns: – Nu-l opriţi, pentru că cel care nu este împotriva voastră este de partea voastră. Opoziţie din partea samaritenilor

51 І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.

Când s-a apropiat vremea în care avea să fie luat la cer, Şi-a îndreptat hotărât faţa să meargă la Ierusalim.

52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.

A trimis înaintea Lui nişte mesageri, care s-au dus şi au intrat într-un sat al samaritenilor, ca să facă pregătirile pentru El.

53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.

Dar aceştia nu L-au primit, pentru că faţa Sa se îndrepta spre Ierusalim.

54 Я к побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.

Când au văzut acest lucru, Iacov şi Ioan, ucenicii Lui, au zis: –Doamne, vrei să spunem să se coboare foc din cer şi să-i mistuie, (cum a făcut Ilie) ?

55 А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.

Însă Isus S-a întors, i-a mustrat (şi a zis: – Nu ştiţi de ce duh sunteţi însufleţiţi!

56 Б о Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.

Căci Fiul Omului nu a venit să piardă sufletele oamenilor, ci să le mântuiască!) Apoi au plecat într-un alt sat. Costurile uceniciei

57 І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов.

În timp ce erau pe drum, cineva I-a zis: – (Doamne,) Te voi urma oriunde vei merge!

58 І сус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!

Isus i-a răspuns: – Vulpile au vizuini şi păsările cerului au cuiburi, dar Fiul Omului nu are unde să-Şi odihnească capul.

59 І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати.

Altuia i-a zis: – Urmează-Mă! Dar acela I-a răspuns: – (Doamne,) dă-mi voie mai întâi să mă duc să-l înmormântez pe tatăl meu!

60 В ін же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.

Isus i-a zis: – Lasă morţii să-şi îngroape morţii, iar tu du-te şi vesteşte Împărăţia lui Dumnezeu!

61 А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.

Un altul a zis: – Te voi urma, Doamne, dar dă-mi voie mai întâi să-mi iau rămas bun de la cei din casa mea!

62 І сус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!

Dar Isus i-a răspuns: – Nimeni care pune mâna pe plug şi se uită înapoi nu este potrivit pentru Împărăţia lui Dumnezeu!