1 Л іпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Better is a poor that walketh in his integrity, than he that is perverse in his lips, and is a fool.

2 Т еж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Also that a person be without knowledge is not good; and he that hasteth with his feet maketh false steps.

3 Г лупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

The folly of man distorteth his way, and his heart is irritated against Jehovah.

4 М аєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Wealth addeth many friends; but the poor is separated from his friend.

5 С відок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

A false witness shall not be held innocent, and he that uttereth lies shall not escape.

6 Б агато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Many court the favour of a noble; and every one is friend to a man that giveth.

7 Б ідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

All the brethren of a poor hate him; how much more do his friends go far from him: he pursueth with words,—they are not.

8 Х то ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

He that getteth sense loveth his own soul; he that keepeth understanding shall find good.

9 С відок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

A false witness shall not be held innocent, and he that uttereth lies shall perish.

10 Н е лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Good living beseemeth not a fool; how much less for a servant to have rule over princes.

11 Р озум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

The discretion of a man maketh him slow to anger, and it is his glory to pass over a transgression.

12 Г нів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

The king's displeasure is as the roaring of a lion; but his favour is as dew upon the grass.

13 С ин безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

A foolish son is the calamity of his father; and the contentions of a wife are a continual dropping.

14 Х ата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

House and wealth are an inheritance from fathers; but a prudent wife is from Jehovah.

15 Л інощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Slothfulness casteth into a deep sleep, and the idle soul shall suffer hunger.

16 Х то заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

He that keepeth the commandment keepeth his soul; he that is careless of his ways shall die.

17 Х то милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

He that is gracious to the poor lendeth unto Jehovah; and what he hath bestowed will he repay unto him.

18 К артай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Chasten thy son, seeing there is hope; but set not thy soul upon killing him.

19 Л юдина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

A man of great wrath shall suffer punishment; for if thou deliver, yet thou must do it again.

20 С лухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Hear counsel, and receive instruction, that thou mayest be wise in thy latter end.

21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Many are the thoughts in a man's heart, but the counsel of Jehovah, that doth stand.

22 З добуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

The charm of a man is his kindness; and a poor is better than a liar.

23 С трах Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

The fear of Jehovah to life, and he shall rest satisfied without being visited with evil.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

A sluggard burieth his hand in the dish, and will not even bring it to his mouth again.

25 Я к битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Smite a scorner, and the simple will beware; reprove the intelligent, and he will understand knowledge.

26 Х то батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

He that ruineth father and chaseth away mother is a son that causeth shame and bringeth reproach.

27 п ерестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Cease, my son, to hear the instruction which causeth to stray from the words of knowledge.

28 С відок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

A witness of Belial scorneth judgment, and the mouth of the wicked swalloweth down iniquity.

29 Н а насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

Judgments are prepared for scorners, and stripes for the back of the foolish.