1 С лабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.

Now him that is weak in the faith receive, not to determining of questions of reasoning.

2 О дин бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину.

One man is assured that he may eat all things; but the weak eats herbs.

3 Х то їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його.

Let not him that eats make little of him that eats not; and let not him that eats not judge him that eats: for God has received him.

4 Т и хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його.

Who art thou that judgest the servant of another? to his own master he stands or falls. And he shall be made to stand; for the Lord is able to make him stand.

5 О дин вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.

One man esteems day more than day; another esteems every day. Let each be fully persuaded in his own mind.

6 Х то вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.

He that regards the day, regards it to Lord. And he that eats, eats to Lord, for he gives God thanks; and he that does not eat, to Lord he does not eat, and gives God thanks.

7 Б о ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.

For none of us lives to himself, and none dies to himself.

8 Б о коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!

For both if we should live, to the Lord we live; and if we should die, to the Lord we die: both if we should live then, and if we should die, we are the Lord's.

9 Б о Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

For to this Christ has died and lived, that he might rule over both dead and living.

10 А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.

But thou, why judgest thou thy brother? or again, thou, why dost thou make little of thy brother? for we shall all be placed before the judgment-seat of God.

11 Б о написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!

For it is written, I live, saith Lord, that to me shall bow every knee, and every tongue shall confess to God.

12 Т ому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.

So then each of us shall give an account concerning himself to God.

13 О тож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.

Let us no longer therefore judge one another; but judge ye this rather, not to put a stumbling-block or a fall-trap before his brother.

14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.

I know, and am persuaded in the Lord Jesus, that nothing is unclean of itself; except to him who reckons anything to be unclean, to that man unclean.

15 К оли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.

For if on account of meat thy brother is grieved, thou walkest no longer according to love. Destroy not him with thy meat for whom Christ has died.

16 Н ехай ваше добре не зневажається.

Let not then your good be evil spoken of;

17 Б о Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

for the kingdom of God is not eating and drinking, but righteousness, and peace, and joy in Holy Spirit.

18 Х то цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.

For he that in this serves the Christ acceptable to God and approved of men.

19 О тож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!

So then let us pursue the things which tend to peace, and things whereby one shall build up another.

20 Н е руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання.

For the sake of meat do not destroy the work of God. All things indeed pure; but evil to that man who eats while stumbling.

21 Д обре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне.

right not to eat meat, nor drink wine, nor in which thy brother stumbles, or is offended, or is weak.

22 Т и маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується!

Hast thou faith? have to thyself before God. Blessed he who does not judge himself in what he allows.

23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.

But he that doubts, if he eat, is condemned; because not of faith; but whatever not of faith is sin.