1 Д авидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Strive, O Jehovah, with them that strive with me; fight against them that fight against me:

2 в ізьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Take hold of shield and buckler, and stand up for my help;

3 Д істань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

And draw out the spear, and stop against my pursuers: say unto my soul, I am thy salvation.

4 Н ехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Let them be put to shame and confounded that seek after my life; let them be turned backward and brought to confusion that devise my hurt:

5 Б одай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Let them be as chaff before the wind, and let the angel of Jehovah drive away;

6 н ехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Let their way be dark and slippery, and let the angel of Jehovah pursue them.

7 б о вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

For without cause have they hidden for me their net a pit; without cause they have digged for my soul.

8 Н ехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Let destruction come upon him unawares, and let his net which he hath hidden catch himself: for destruction let him fall therein.

9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

And my soul shall be joyful in Jehovah; it shall rejoice in his salvation.

10 С кажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

All my bones shall say, Jehovah, who is like unto thee, who deliverest the afflicted from one stronger than he, yea, the afflicted and the needy from him that spoileth him!

11 С відки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Unrighteous witnesses rise up; they lay to my charge things which I know not.

12 в іддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

They reward me evil for good, the bereavement of my soul.

13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

But as for me, when they were sick, my clothing was sackcloth; I chastened my soul with fasting, and my prayer returned into mine own bosom:

14 Я к приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

I behaved myself as though a friend, a brother to me; I bowed down in sadness, as one that mourneth a mother.

15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

But at my halting they rejoiced, and gathered together: the slanderers gathered themselves together against me, and I knew not; they did tear, and ceased not:

16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

With profane jesters for bread, they have gnashed their teeth against me.

17 Г осподи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Lord, how long wilt thou look on? Rescue my soul from their destructions, my only one from the young lions.

18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

I will give thee thanks in the great congregation; I will praise thee among much people.

19 Н ехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Let not them that are wrongfully mine enemies rejoice over me; let them not wink with the eye that hate me without cause.

20 б о говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

For they speak not peace; and they devise deceitful words against the quiet in the land.

21 с вої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

And they opened their mouth wide against me; they said, Aha! aha! our eye hath seen.

22 Т и бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

Thou hast seen, Jehovah: keep not silence; O Lord, be not far from me.

23 У стань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Stir up thyself, and awake for my right, for my cause, my God and Lord!

24 р озсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Judge me, Jehovah my God, according to thy righteousness, and let them not rejoice over me.

25 н ехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Let them not say in their heart, Aha! so would we have it. Let them not say, We have swallowed him up.

26 Н ехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Let them be ashamed and brought to confusion together that rejoice at mine adversity; let them be clothed with shame and dishonour that magnify themselves against me.

27 Х ай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Let them exult and rejoice that delight in my righteousness; and let them say continually, Jehovah be magnified, who delighteth in the prosperity of his servant.

28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

And my tongue shall talk of thy righteousness, of thy praise, all the day.